За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фото: Суспільне Хмельницький.
Став першим капеланом в Державній прикордонній службі України. Дмитро Махота розповідає, на цій посаді з 1 січня 2017 року. Нині обіймає посаду капелана академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького. Є головним капеланом Хмельницької області. Чому священик став капеланом та з якими проблемами до нього звертаються військові — дізнавалися кореспонденти Суспільного.
Рясу священика змінив на однострій військового. Отець Дмитро Махота каже, 1 січня 2017 року став перший капеланом Державної прикордонної служби України. Підлітком зростав у релігійній родині. Батько був священиком. Після закінчення школи у 2005 році, вступив одразу у два вищих навчальних заклади, розповідає отець Дмитро.
"Поступив я в наш Хмельницький національний університет, на вчителя і, паралельно, в Луцьку духовну академію. Так як я навчався в Хмельницькому Національному Університеті, я міг мати військову кафедру, але не захотів. Не захотів тому, що хотів спробувати, що таке є військо", — розповідає Дмитро Махота.
За словами отця Дмитра, маючи дві вищі освіти, у 23 роки свідомо пішов на строкову службу.
"В 2010 році я попав в 19-ту ракетну бригаду в Хмельницькому, і служив я там 1,5 роки. І коли до мене пару військових підійшли, знаючи, що я з сім’ї священослужителя, почали мене запитувати такі прості речі — як правильно похрестити дитину, що з собою взяти, все інше. І почали мене запитувати. І почали до мене стаитися, не як до солдата, а як біль, як до якось такої духовної особи. І я зрозумів, що люди потребують цього", — каже Дмитро Махота.
У 2013 році попросив благословення у Філарета потрапити у братію Михайлівського золотоверхого монастиря, говорить отець Дмитро.
"Щоб набути духовності, більш зрозумілості служіння. І коли почалося це служіння, почалося захоплення цим, навіть було в мене таке, що я думав стати монахом", — згадує Махота.
Дмитро Махота каже: думки про капеланство виникли під час подій на Майдані у січні 2014 року.
"Коли людей заносили поранених в Михайлівський, коли дзвонили ці дзвони, я зрозумів, що я більше потрібен буду для людей як військовий капелан. Коли ми вийшли на вулицю і побачили, як заносяться тіла, тіла поранених, тіла деяких вбитих, це було трохи страшно і незрозуміло. Ми пам’ятаємо цю картинку в Михайлівському, коли багато людей поранених лежить, а священики стоять і читають. Ми кожну годину по черзі стояли і читали", — говорить Дмитро Махота.
На початку 2015 року з Української православної церкви Московського патріархату, як священик, перейшов до Православної Церкви України, розповідає отець Дмитро. Згодом, каже, як духовна особа, який все життя прожив біля духовної особи, побачивши, що таке військо, вирішив зв’язати життя з військовослужбовцями.
За словами Дмитра Махоти, в Академії прикордонних військ до нього звертаються військовослужбовці різних віросповідань.
"За цей час у нас не було проблем ні з католиками, ні з греко-католиками, ні з протестантами. До мене ходять і сповідаються, дозволяють і католикам сповідатися та причащатися на їхні свята. Коли ми спілкуємося з загальною аудиторією курсантів, страх не за самого себе, а за те, що відбувається там. І чим ми можемо допомогти", — каже Дмитро Махота.
