Квіти під портретом Євгена Логінова, 7 березня 2024 року.
У Миколаєві відкрили виставку "З Україною в серці", присвячену білоруським добровольцям, які загинули, захищаючи Україну. Рідні загиблих прийшли, аби побачити на світлинах своїх близьких.
На відкритті з учасниками заходу поспілкувалися кореспонденти Суспільного.
На виставці представили портрети білоруських добровольців, які загинули, захищаючи Україну, говорить керівник благодійного фонду "Вільна Білорусь" Олексій Францкевич.
"На жаль, тут представлені не усі портрети загиблих героїв, сьогодні нам відомо про 58 людей, які загинули в Україні. Робимо ми це, тому що більшість їхніх рідних та близьких зараз в Білорусі, в цілях їхньої безпеки, на жаль, поки цього зробити не можемо", — розповів Олексій Францкевич.
"Я щиро сподіваюся, що у майбутньому з їхніми іменами будуть пов’язувати не тільки вільну та незалежну Україну, але і вільну та незалежну Білорусь".
Світлини білоруських добровольців, 7 березня 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
Батько загиблого Євгена Логінова, Олександр, прийшов на виставку, аби побачити портрет сина. Розповідає, син народився у Білорусі, а коли Євгену був рік — родина переїхала у Миколаїв. Хлопець мав багато планів на життя та мріяв стати офіцером. Загинув у 27 років.
"Як розповідав побратим, у них вийшло 14 людей, вони там обороняли входи-виходи. Це вже безпосередньо в Азовсталі. І вони відбивалися від спецгрупи, вона їх перевершувала у декілька разів, вони відбилися, але під час бою Женька наш загинув, кульове поранення у шию, сказали, що хоча б не мучився", — розповів Олександр Логінов.
Олександр біля світлини сина, 7 березня 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
Посмертно Євгена нагородили орденом "За мужність"державна нагорода України, орден, який надається для відзначення військовослужбовців, працівників правоохоронних органів та інших осіб за особисті мужність і героїзм, виявлені при рятуванні людей, матеріальних цінностей під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій третього ступеня, каже батько.
"Коли почалася повномасштабка він опинився в Маріуполі з перших днів, не дожив 10 днів до виходу у полон. Вже скоро два роки, на жаль, тіла досі у нас немає", — говорить чоловік.
Євген Логінов. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв"Єдина відрада — прийти на таку виставку, де шанують пам'ять".
Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв «Які можуть бути емоції, вони сумні, бо вони загинули. Ми помстимося за них». Андрійприїхав на виставку з батьком з м. Ізмаїл
З Києва на виставку приїхала Тетяна. За словами жінки, такі заходи необхідні для вшанування пам'яті загиблих та формування європейських цінностей в Україні. Емоції змішані, адже є гордість та біль за кожного воїна, каже Тетяна.
"Перш за все люди-герої, це люди, які загинули, це сміливі, це мужні. Емоції материнські, болю, суму, відчаю. Але з іншого боку я бачу в цих очах таку завзятість, таку рішучість, і водночас це емоція такої гордості. Ми пишаємося такими сміливими людьми з великої літери", — розповіла про викликані світлинами емоції Тетяна.
Портрети білоруських добровольців, 7 березня 2024 року. Фото: Юлія Голокоз/Суспільне Миколаїв
Виставка триватиме до 16 березня у Міському центрі культури та дозвілля.
