Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну…
Ці слова видатного сина Донеччини — Володимира Сосюри, до речі вірш написаний під час другої світової війни, в 1944 році, як найкраще ілюструють творчість Артура Станіславовича Новікова, також сина степів Донеччини.
Він народився 26 листопада 1984 року в індустріальному місті Краматорськ. Жага до творчості та краси ще з дитинства привели до художньої школи, а у 2000 році він закінчив художнє відділення школи мистецтв №3.
У 2005 році закінчив Донецьке художнє училище, факультет «Станковий живопис», здобувши кваліфікацію за фахом «художник — виконавець та викладач образотворчого мистецтва». У 2009 році — магістратуру міжнародного університету ім. Ю. Бугая.
Доля знову привела до школи мистецтв №3 в рідному місті, вже в якості викладача художнього відділення. Учні Артура Станіславовича здобули чимало нагород у всеукраїнських та міжнародних конкурсах та фестивалях, неодноразово проводились сумісні виставки викладача та учнів; випускники його класів вже здобувають художню освіту в вищих закладах країни. Артур Новіков завжди мав активно виражену громадянську позицію, це видно і з його робіт і з вчинків. 24 лютого ми всі прокинулись від вибухів і зрозуміли, що найгірше таки сталося, прийшла повномасштабна війна…Тож 26 лютого він вже офіційно знаходився у лавах ЗСУ, і сьогодні продовжує боронити нашу країну від ворога…
Поет Володимир Сосюра оспівував свою любов до країни, до рідного краю поетичними рядками, прозою — СЛОВОМ; Артур Новіков — ПЕНЗЛЕМ, ФАРБАМИ… Вулиці рідного міста, індустріальні краєвиди, степи, ліси, море, квіти, люди: близькі та незнайомі в метушні повсякдення на швидкості сучасного життя ми ніколи не помічаємо оточуючу нас красу. Війна яскраво висвятила та показала миттєвість та крихкість нашого звичного світу..
На війні не до мистецтва, у війни інші потреби. Але жага творчості знаходить вихід і таких складних умовах. Немає полотна? Є стіни.. на них теж можна малювати..
А ще є прапор. У військових та волонтерів, та й у пересічних громадян, що живуть поряд з лінією фронту, трохи інше відношення до нашого прапору. Прапор — це частка, це символ Батьківщини! Прапор з авторським малюнком — найдорожчій, найцінніший подарунок з фронту..
Живопис мирного часу та колажі з робот з війни — наповнення персональної виставка Артура Новікова «Рідні барви 4.5.0.». Ця абревіатура на мові військових означає «ВСЕ СПОКІЙНО». Виставка діє з 19.12.2023 до 19.01.2024.
За матеріалами Черкаського художнього музею.