Заступник верховного головнокомандувача НАТО в Європі Джон Стрінгер заявив, що тільки Україна вправі визначати майбутнє своєї суверенної території. Стрінгер також висловив сподівання, що Росія добросовісно бере участь у переговорах в Абу-Дабі, до яких долучилося НАТО. Проте, за його словами, мало що свідчить, що очільник Кремля Володимир Путін відійшов від максималістських вимог.
Про це Стрінгер сказав в інтерв’ю програмі Europe Today телеканалу Euronews у штаб-квартирі НАТО, яке оприлюднили 11 листопада.
«Що стосується території, то це однозначно справа українців», — сказав Стрінгер.
Так він відповів на запитання про побоювання, що на Україну можуть чинити тиск, щоб вона погодилася на зміну кордонів. Серед можливих поступок — відмова від контролю над частинами Донецької й Луганської областей. За словами заступника головнокомандувача НАТО, лише Україна має право вирішувати, яким буде майбутнє її суверенної території.
У переговорах в Абу-Дабі брав участь й Північноатлантичний альянс: ідеться, зокрема, про безпековий устрій Європи після завершення війни Росії проти України. Альянс на них представляли високопосадовці, серед яких верховний головнокомандувач НАТО в Європі Алексус Гринкевич.
Представники НАТО пояснили, що Гринкевич був присутній в Абу-Дабі як очільник Європейського командування США. Він мав «надавати поради американським лідерам, які просувають зусилля президента Трампа із завершення російсько-української війни».
Стрінгер розповів, що сподівається на добросовісну участь Росії в переговорах. Водночас, на його думку, мало що свідчить про те, що Путін відійшов від своїх максималістських вимог.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
«Подивімося, наскільки серйозно налаштована Росія. […] Сподіваймося, що це не буде, відверто кажучи, просто повторенням вимог, які, як я вже сказав, сягають ще 2022 року», — сказав заступник головнокомандувача НАТО.
Для НАТО, як зазначив Стрінгер, найважливіші ті цілі, які Україна ставить перед собою в питанні припинення вогню.
Він також похвалив удари України по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), де виробляють дизельне пальне. Західним союзникам, на думку Стрінгера, варто «віддати належне» Україні, якій вдається завдавати шкоди Путіну.
«Це шкодить Путіну. Він думав, що просто зайде й вибудує в Європі нову архітектуру безпеки, почавши з України на початку 2022-го, і в цьому його гірко позбавили ілюзій», — сказав Стрінгер.
Президент США Дональд Трамп натомість закликав Київ згорнути цю військову стратегію. Він стверджує, що через удари подорожчали енергоносії.
«Те, чого Україні вдалося досягти завдяки уяві, інноваціям і волі, — справді неймовірно, і ми маємо віддати цьому належне», — додав Стрінгер.
Що відомо про тристоронні переговори в Абу-Дабі
Тристоронні переговори між Україною, США та Росією відбувалися 10 та 11 листопада в Абу-Дабі. Сполучені Штати виступили посередниками у переговорному процесі.
Україну на переговорах представляли голова Служби зовнішньої розвідки України Рустем Умєров, очільник Офісу президента Кирило Буданов і його перший заступник Сергій Кислиця, голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія та заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони України генерал-майор Вадим Скібіцький. Російську делегацію очолював помічник Путіна Володимир Мединський.
10 листопада Умєров повідомив, що українська делегація розпочала роботу в ОАЕ із зустрічі з представниками НАТО, США, ЄС, Великої Британії, Франції, Німеччини та Італії. Сторони обговорили координацію зусиль для завершення війни та забезпечення надійних гарантій безпеки в межах можливого мирного врегулювання. Після цього розпочалися переговори у тристоронньому форматі Україна — США — Росія, які тривали два дні.
За підсумками першого дня тристоронніх переговорів українська делегація доповіла президенту Володимиру Зеленському про перебіг зустрічей. Він назвав їх «конструктивними та доволі змістовними» та розповів, що учасники зосередилися на гуманітарних питаннях, зокрема звільненні полонених, гарантіях безпеки для України та можливих кроках із деескалації.
Того ж дня, спілкуючись із журналістами під час візиту до Данії, президент зазначив, що в перший день тристоронніх зустрічей делегації обговорювали можливість обміну полоненими у форматі «1000 на 1000» або «1500 на 1500».
11 листопада тристоронні переговори завершилися. Арахамія назвав їх одними з найскладніших за час своєї участі в переговорному процесі. Мединський стверджує, що головною темою стала майбутня система безпеки в Європі, щодо окремих пунктів якої вдалося знайти спільну мову.
Спецпредставник президента США Джаред Кушнер описав другий день переговорів як змістовний, але напружений, зауваживши, що кілька обговорених питань ще потребує додаткових консультацій. Кушнер анонсував, що 12 листопада він та інший американський спецпредставник Стів Віткофф поїдуть до Москви на зустріч із Путіним.
