За інформацією: Суспільне Вінниця.
Вінничанин Олександр Бобило понад 20 років служить служить у ДСНС. Суспільному він розповів, як війна змінила роботу рятувальників, з якими викликами стикаються щодня та чому, попри ризики й втрати, не виникало бажання змінити професію.
Свою кар'єру у Службі порятунку чоловік починав із рядових посад, нині працює водієм караулу пожежно-рятувального підрозділу №1. Його завдання — доставити команду на місце аварії чи пожежі та забезпечити роботу техніки.
"Робота полягає у тому, щоб завчасно довести особовий склад до місця аварії, ДТП чи пожежі та швидко, без шкоди собі та іншим, надати допомогу тим людям, які нас чекають", — розповів Олександр Бобило.
Рятувальник Олександр Бобило. Суспільне Вінниця
Щоденна робота рятувальника починається з перевірки технічного стану машини, обладнання та медогляду.
"Перевіряємо зовнішній модуль, світлову та звукову сигналізацію й радіообмін. Насос, шини — усе оглядаємо, щоб машина була готова до виїзду. Потім перевіряємо документацію і заступаємо на зміну", — сказав рятівник.
За словами рятівника, жоден день не схожий на інший: виїздів може бути від одного до шести, а ситуації різні — від відкриття дверей до гасіння масштабних пожеж.
Рятувальник Олександр Бобило. Суспільне Вінниця
Суспільному розповів, професію обирав свідомо. Відповідальність і ризики роботи розумів з самого початку. Війна, за словами Олександра, змінила специфіку роботи, але не її суть.
"Пожежі стали іншими. Ми не ділимо їх на “прильоти” чи побутові займання — у кожному випадку може статися вибух чи розгорітися масштабна пожежа. Але внутрішнього страху нема, є лише робота".
Рятувальник Олександр Бобило. Суспільне Вінниця
Під час повітряних тривог рятувальники працюють за особливим алгоритмом: спершу ставлять авто на безпечну відстань, чекають відбою і лише тоді виконують завдання. За його словами, робота рятувальників під час війни відрізняється від звичайних викликів.
"Це не просто загоряння трави чи ДТП. Це реальна загроза життю нашому, населенню та будівлям. У такі моменти важко передбачити розвиток подій, може бути повторний обстріл".
Рятувальник Олександр Бобило. Суспільне Вінниця
Один із таких викликів стався 10 вересня, коли бригада виїхала після нічної атаки РФ на Вінниччину. Олександр Бобило розповів, що найважче у професії рятувальника — це втрати.
"Набагато важче, коли страждають діти, серце тоді тисне. Або коли немає змоги допомогти — це ще гірше. Людські життя треба рятувати в будь-яких ситуаціях. Потрібно допомагати і старим, і молодим, і тваринам, намагатися зберегти якнайбільше життів", — зазначив він.
Пожежники ліквідовують загоряння на місці влучання по об’єкті промислової інфраструктури у Вінниці. Суспільне Вінниця
Попри постійний стрес і емоційне навантаження, Бобило ніколи не думав змінювати професію. За його словами, рятувальники — це велика сім’я, і у будь-яких обставинах вони повинні підтримувати один одного.
