За інформацією: Суспільне Чернігів.
Одногрупиник загиблої Єгор Сердюков. Суспільне Чернігів"Протягом цілого дня велася робота. Даша спочатку пропала. З нею ніяк не могли звʼязатись. Шукали всюди. Одні говорили, що її госпіталізували в лікарню, інші — що її немає. Цілий день на звʼязку з різними лікарнями, моргами. О пʼятій вечора мені вже зателефонували й сказали, що її знайшли, опізнали".
Мама Дарії – Вікторія – каже: її донька бігла на допомогу пораненим під час прильоту першої ракети. Але росіяни вдарили по центру міста вдруге.
Мама загиблої Вікторія. Суспільне Чернігів"Після першого вибуху почалися крики – людям було боляче. Всі бігли на допомогу і вона побігла з тією другою дівчинкою теж. Це буквально секунди й дитини не стало. Вона померла, я маю надію, не просто так. Вона бігла на допомогу людям. Це її теж характеризує. Якби не було цього другого вибуху, то все було б добре. Був перший і за ним одразу і другий".
Прощання з загиблою студенткою Дарією Лободою у Прилуках. Суспільне Чернігів
Марина Зінченко жила з Дарією в одній кімнаті гуртожитку. Пригадує: вони познайомились під час вступу до Прилуцького медичного коледжу. Після двох років навчання разом перевелися на третій курс медичного інституту Сумського державного університету. 13 квітня, каже дівчина, Дарія була на прогулянці з їхньою спільною подругою.
Сусідка по кімнаті загиблої Марина Зінченко. Суспільне Чернігів"Вони поїхали з дівчинкою, з якою проживали в одному блоці. Ми всі разом дружили. Всі в гуртожитку знали, що ми всі разом. Ми, як сімʼя, і всі знали, що ходимо тільки разом. Вони зранку поїхали до центру. Вона перед тим, як це все сталося, чотири місяці не була вдома, через те, що в неї не було часу. Вона допомагала іншим і не могла зірватися навіть на вихідні, щоб приїхати. Постійно була зайнята".
Востаннє подруги бачилися в пʼятницю — за два дні до загибелі Дарії.
Дарія Лобода. Фото з сімейного архіву"Ми завжди зранку співали. Це був ритуал. У нас пісні, бо ми налаштовувались на день, щоб не так складно було. Важке навчання і вибухи. Все треба поєднати. Хотілось полегшити на душі", — згадує Марина Зінченко.
Дарія Лобода та Марина Зінченко. Фото з сімейного архіву
Єгор Сердюков каже:
"Даша була дуже активною в нашій групі. Вона допомагала в усіх організаційних моментах. Допомагала розв'язувати будь-які питання. Була чудовою дівчиною. Не віриться ще й досі. Немає відчуття, що сталося. Не розумієш цього просто. Все було добре, а тут «бац» — і все".
Люди навколішки зустрічають кортеж з тілом загиблої. Суспільне Чернігів
Дарію Лободу поховали на кладовищі Новий Побут. Попрощатися з дівчиною прийшли її друзі, одногрупники, викладачі.
Могила Дарії Лободи на місцевому кладовищі у Прилуках. Суспільне Чернігів"Вона для мене була янголом, який мене штовхав до навчання, до кращого життя. Мені постійно вона казала, що треба рости. Вона сама кудись бігла., вона швидко жила своє життя. «Дашо, зупинись. Дашо, прогуляй», — я кажу. – «Ні, мені треба вчитись». Оце вона такою була дитиною. Наполегливою. Вона дуже хотіла жити", — згадує мама загиблої.
Що відомо про ракетний удар по Сумах
13 квітня російська армія вдарила двома балістичними ракетами типу "Іскандер-М"/KN-23" по центральній частині Сум. Одна з ракет влучила у будівлю Сумського державного університету. Також пошкоджений автобус, що проїжджав повз.
Загинули 34 людини. Серед них двоє дітей.
Станом на ранок 14 квітня, за інформацією ДСНС, у Сумах 119 поранених.
