За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Фото: Суспільне Хмельницький.
Пів сотні хмельничан взяли участь 11 листопада в акції «Поверніть Героїв додому». Учасники зібрання, які щоп'ятниці нагадують про тих військових, хто досі перебуває у російському полоні, пройшли з гаслами та плакатами на їх підтримку центральною вулицею Хмельницького — від "Дитячого світу" до кінотеатру Шевченка.
"Вона маленька, їй лише рік і сім місяців, але вона знає, вона показує на фотографії: "Папа, папа". В них дуже тісний зв’язок", — розповідає дружина військовополоненого-прикордонника Олександра. Каже, востаннє з чоловіком спілкувалася 13 травня.
"Коли ми виїжджали з Маріуполя, чоловік залишився. Як офіцер, як чоловік, і весь цей час ми не бачилися. Спілкувалися, коли він був на "Азовсталі". Коли Маріуполь почали бомбити, він знайшов машину, щоб нас вивезли з дитиною. Я знаю, він у полоні. Підтверджено, що він вийшов з "Азовсталі", і командир його це підтвердив. Командир був поряд з ним, його обміняли 21 вересня. Він каже, що бачив мого чоловіка там, в полоні, що хлопці тримаються, що вони на позитиві, вірять, знають, що вони потрібні. Ніхто не опускає руки", — говорить Олександра.
Олександра чекає з полону свого чоловіка-прикордонника, який служив в Маріуполі та з іншими вийшов у травні з «Азовсталі». Фото: Суспільне Хмельницький.
За словами жінки, найважче залишатися наодинці з думками.
"Це як качелі — сьогодні все добре, завтра все погано. Іноді хочеться просто сісти в автомобіль і поїхати. І, я не знаю, кричати, просити. Іноді хочеться підписати контракт і служити. Ми всі сподіваємося, ми всі віримо, що якнайшвидше хлопців обміняють. Принаймні, ми за це боремося, і закликаємо всіх боротися", — каже Олександра.
Дружина уже звільненого з полону військового Надія Годованюк розповідає: чоловік потрапив у полон в день останньої евакуації з "Азовсталі", у полоні пробув рівно 4 місяці.
"Його обміняли 21 вересня цього року під час "великого" обміну. Наразі він проходить лікування. В принципі, фізичний стан нормальний, а психологічний, як би так сказати — будемо повертати до нашого світу. Хлопцям трохи важко, багато пережито, багато було всього і в Маріуполі, і на "Азовсталі", так само в полоні. Моральний дух в них хороший, але психологічно треба повернути їх додому. Увесь цей час мене тримала єдина думка, що він живий", — розповідає Надія.
На Хмельниччині уже п’ять родин дочекалися своїх рідних з російського полону. Фото: Суспільне Хмельницький.
"Чекайте, вірте, знайте — всі повернуться", — переконує присутніх на акції колишня військовополонена, котру звільнили 17 жовтня, парамедикиня з Хмельницького Тетяна Васильченко на псевдо "Борисівна".
У полоні Тетяна Васильченко пробула 154 дні. Каже, коли по російських новинах чули, що у них втрати — раділи.
"Нас на допити водили і тоді ми бачили хлопців наших, здалеку. Бачили, що вони теж незламні, не падають духом, і це нас тримало. Тому, що єдність саме головне. Це те, що нас веде до перемоги", — розповідає "Борисівна".
Звільнена з російського полону парамедикиня Тетяна Васильченко теж доєдналася до акції «Поверніть Героїв додому». Фото: Суспільне Хмельницький.
Акція на підтримку українських військовополонених, зі слів координаторки громадської організації «Захист – об'єднання волонтерів» Лесі Стебло, є безстроковою.
"Стартувала вона у Хмельницькому 19 серпня. З того часу щотижня, щоп’ятниці, ми збираємося з родинами. Кількість людей змінюється — буває більше, буває менше, але так щемно, коли ми зустрічаємо наших військовополонених звільненими. І наразі ми вже маємо більше п'яти таких родин. Частина звільнених з полону ще проходять реабілітацію", — каже Леся Стебло.
