За інформацією: Суспільне Кропивницький.
У молодіжному центрі «Сильні духом» для молоді з аутизмом влаштували майстерклас. Фото: Суспільне Кропивницький
У Кропивницькому до Всесвітнього дня поширення знань про аутизм організували майстерклас для молоді з аутизмом. Про це Суспільному розповіла керівниця громадської організації "Серце матері" Людмила Шукрута.
Всесвітній день поширення знань про аутизм відзначають 2 квітня. Дата запроваджена рішенням Генеральної Асамблеї ООН 18 грудня 2007 року. Цього дня на знак підтримки людей з аутизмом вдягаються у щось блакитне. 2 квітня ще називають "Днем у блакитному кольорі".
Заняття для молоді з аутизмом проводять у молодіжному центрі "Сильні духом".
"Після навчального закладу дітям і молоді з аутизмом немає куди подітися, вони залишаються у чотирьох стінах. На жаль, держава не зробила для них нічого, щоб вони соціалізувалися і спілкувалися між собою",– говорить Людмила Шукрута.
Для молоді з аутизмом влаштували майстерклас. Фото: Суспільне Кропивницький
Під час майстеркласу виготовляли пасхальні листівки. Учасники одягнули щось блакитне або мали блакитну стрічку на одязі. Так 2 квітня роблять у всьому світі на знак підтримки людей з аутизмом. Батьки таких дітей повинні знати: чим раніше дитині нададуть допомогу, тим більше вона має шансів адаптуватись до життя, говорить психологиня Людмила Друзь.
Зі слів психологині, дитячий аутизм – це порушення нейророзвитку. Його можна встановити з півторарічного віку. "Можна помітити, що дитина розвивається не за віком: є затримка психофізіологічного й мовленнєвого розвитку. А найперше порушення – це проблеми з соціалізацією й комунікацією".
У Кропивницькому для молоді з аутизмом влаштували майстерклас. Фото: Суспільне Кропивницький
Про аутизм у свого сина Романа Любов Грицай дізналася, коли йому виповнився рік. Тоді, говорить, їй не вистачало інформації про хворобу, аби знати, що робити далі. Нині Роману 22 роки.
"У місті не було закладів, де можна було б залишити дитину, де були б фахівці, які б за ним доглядали та працювали з ним. Ми працювали самостійно. Я вчитель-дефектолог, і мені довелося перекваліфікуватися".
Схожа історія у Наталії Шевченко. Її сину – 18. Говорить, аутизм підтвердили у чотири роки. Це час, втрачений на розвиток і соціалізацію.
"До року він розвивався, як усі діти, а після став замкнутий. Ті слова, що міг говорити, перестав. У чотири роки геть не розмовляв, у нього була сильна апатія. Після того, як почали відвідувати центр, він не розмовляє, але навчився читати, писати та розв'язувати нескладні задачі".
У дев’ятнадцятирічного Владислава Завірюхи важка форма аутизму, розповіла мама хлопця Олена Завірюха. Говорить, не можна сказати, що такі люди хворі. Вони — особливі.
Вважає, нині суспільство не готове сприймати таких людей.
"Наприклад, він по вулиці не йде, а стрибає. Коли він стрибав на зупинці, одна жінка почала хреститися. Коли молодь побачила, як він стрибає, сказали, що він наркоман. Проблема не в таких людях, а в нашому суспільстві, яке ще не готове їх прийняти".
Просить, аби оточення були більш терпиме до людей з аутизмом.
