Із птахами жителі міста зіштовхуються майже щоденно. Переважно це голуби, синиці та досить велике розмаїття воронових. Утім чимало видів птахів, які, хоча й живуть зовсім поряд, до певної міри лишаються для нас екзотикою.
Спробуйте пригадати, чи доводилося вам у місті бачити, наприклад, яструба чи вухасту сову? А якщо й так, то наскільки часто це траплялося? Утім останнім часом сови або яструби з’являються в Чернігові дедалі частіше. На жаль, не від хорошого життя. Нерідко такі появи відбуваються внаслідок нещастя.
На початку року, саме через прикрий випадок удома, у чернігівки Христини Щербакової з’явилася вухаста сова. Птах намагався залетіти до будинку, але вдарився об скло та впав неподалік балкона багатоповерхівки на Масанах. Сова була дезорієнтована й ослаблена.
Ветеринари не допоможуть
Христина Щербакова допомагала птахам ще з дитинства, приблизно 18 років тому. Починалося це з голубів, однак часом до неї приносили травмованих птахів інших, більш рідкісних для нас, порід. Дівчина розповіла, що спочатку пробувала звертатися до ветеринарів, але в них немає відповідної кваліфікації, і тому, як правило, зарадити вони не можуть. Тож учитися всього довелося самостійно. Допомагали розібратися в тонкощах пташиного життя та здоров’я фахова література й інтернет. Там вона знаходила більш досвідчених однодумців та отримувала слушні поради.
– Свого часу я сама зіштовхнулася із тим, що спеціалістів немає. Тому нині навіть ветеринарні клініки, якщо до них приносять поранених або хворих птахів, дають мої контактні дані, – каже Христина Щербакова.
За її словами, нині в Чернігові побільшало диких птахів. Деякі з них, наприклад вальдшнепи, потрапляють сюди під час перельотів. Нерідко вони б’ються у вікна й отримують черепно-мозкові травми, потрапляють й під машини. Зустрічаються яструби та деркачі. Тут вони полюють на голубів, коли у звичному для них середовищі бракує їжі.
Як дикі, так і звичні для нас міські птахи страждають від неправильного харчування. Наприклад, голуби досить охоче їдять хліб, але перетравити його не здатні, тож він перетворюється на однорідну масу та застигає у волі. У таких випадках на пташину чекає смерть.
– Навіть у своєму дворі неодноразово спостерігала таку картину: люди висипають біля смітника рештки хліба. І хоча зараз це робиться рідше, проте все одно досить часто. Голуби їдять хліб і потім страждають, по них видно, що вони не можуть його перетравити. У Києві навіть робили УЗ-дослідження, які показали, що цей хліб не перетравлюється, і птах може загинути, – наголошує Христина Щербакова.
До того як вухаста сова, яку зрештою вдалося врятувати, вдарилася у вікно, вона також була хвора. При цьому без наслідків людської діяльності не обійшлося й у цьому випадку.
Наслідки рекордних врожаїв?
Перші випадки отруєння хижих птахів почали фіксуватися близько двох років тому. Христина Щербакова розповіла: повідомлення про тих же яструбів із симптомами отруєння надходили з усіх куточків країни. І такі випадки не поодинокі.
Справа в тому, що більшість пернатих хижаків полюють на мишей та інших гризунів. Останніх же активно труять через шкоду, яку вони чинять сільськогосподарським культурам. У свою чергу отруєні гризуни потрапляють до пазурів сов та яструбів. А враховуючи, що ті ж сови їдять здобич разом із тельбухами та шерстю, до їх організму потрапляє й отрута.
В Україні, зокрема й на Чернігівщині, постійно збільшуються площі вирощування агрокультур. Упродовж останніх семи років виробники щосезонно встановлюють нові рекорди збору зернових. Зрозуміло, що така інтенсивна діяльність не може не позначатися на дикій природі.
Наприклад, на Поліссі зникають зайці, а відповідно, серед хижаків, що на них полюють, розпочався голод.
Начальник відділу тваринного світу та біоресурсів обласної екологічної інспекції Артем Коломієць розповів, що останнім часом почастішали випадки, коли ті ж лисиці селяться ближче до людей, наприклад у покинутих хатах. Звідти вони роблять набіги на курятники або кролячі клітки. Ліс уже не здатен прогодувати хижаків, і вони мігрують ближче до людей.
Схожі процеси почалися й у пташиному царстві. Так, у Чернігові з’являються хижі пернаті, які раніше сюди не залітали.
– Два роки тому в нас майже зникли гризуни. Після того хижих птахів почали бачити там, де їх ніколи не було. Наприклад, є такий птах – лунь. Він ніколи не полює на інших птахів, однак на наших очах намагався вполювати куріпку. А ще люди жаліються на яструбів, які пробують вполювати курчат. Ці птахи прилітають сюди виснаженими і намагаються зловити бодай когось, – розповідає Христина Щербакова.
Тож, вочевидь, і вухаста сова, яка народилася лише минулого року, також почастувалася отруєною мишею. Однак птахові пощастило потрапити до хороших рук.
Доводиться ловити мишей
Нині вдома у Христини живе кілька хижих птахів. Усі вони потрапили до рук рятівниці в критичному стані, і більшість уже ніколи не зможе відчути смак польоту. Наприклад, канюк потрапив із простріленими крилами, відновити які вже не можна. Його буквально довелося заново вчити тримати рівновагу та ходити. Птах, який фактично втратив крила, не може вижити самостійно. Є й сокіл, який або вдарився об вікно, або його свідомо скалічили люди. Літати він також не може.
Прогодувати хижого птаха досить складно. Так, звичайне куряче філе йому не підходить, не кажучи вже про ковбасні вироби. Там недостатньо необхідних речовин, тому кістки сов або яструбів починають тоншати і можуть зламатися навіть під час помаху крил. Тож Христина Щербакова здобуває для них їжу самостійно – ловить мишей. Для цього вона розставляє пастки, однак робить це в місцинах, віддалених від поля або смітників. Тобто там, де миша не може з’їсти абищо.
Коли сова потрапила до рятівниці, то була дезорієнтована, а під шкірою мала емфізему. Однак, на щастя, стан птаха ще не був критичним.
– Вона не була сильно виснажена, тобто не худенька. Але пухоїди на ній уже були. Ці комашки, які пошкоджують пір’їни, з’являються на птахах тоді, коли щось не в порядку.
Відновилася сова доволі швидко і нині вже активно літає, проситься на волю. Дуже проситься, але випускати її зарано. На початку в неї був стрес і від нашої присутності. Вона майже не їла. Доводилося напихати її через силу. Тільки вночі могла трошки щось поїсти, поки ніхто не бачив. Але згодом апетит прокинувся, і тепер вона їсть, скільки б їй не дали, – розповідає Христина Щербакова.
Нині сова абсолютно здорова. Однак для того, аби її випустити, потрібно вгадати з місцем та погодою. Так, для цього підходять лише дні без сильних морозів та вітру. Для того, аби хоча б упродовж доби вона змогла відсидітися та адаптуватися до повернення на волю у сприятливих умовах. До того ж потрібно випускати її там, де немає воронових. Адже ці види ворогують між собою, і воронові можуть напасти на сову, якщо побачать десь неподалік. Як правило, вони лише проганяють її зі своєї території, однак можуть і поранити або навіть вбити.
– Колись я випускала боривітра біля Ялівщини. Ворони там живуть, але я подивилася і не побачила їх. Проте, коли боривітер полетів, вони зненацька з’явилися й накинулися на нього. Я дуже злякалася. Але вони поганяли його трошки та полетіли у своїх справах. Та після цього я вирішила більше не ризикувати. І тепер випускаю птахів лише в тих місцях, де ворони не живуть, – розповіла Христина Щербакова.
Історію цієї вухастої сови до певної міри можна вважати щасливою. Адже хоча вона постраждала від отруєння та удару об вікно, проте потрапила до дбайливих рук людини, що вміє допомагати пернатим. Однак скільки птахів опиняться у скрутній ситуації через людську діяльність і чия історія набагато трагічніша за цю – полічити, мабуть, неможливо.
Наостанок, варто констатувати, що в Україні живе 13 видів птахів, що відносяться до совових. На жаль, їх чисельність дуже скоротилася, а такі поширені раніше види, як пугач та сова болотяна, опинилися на межі вимирання.
Еженедельник "Семь Дней"
