За інформацією: Суспільне Дніпро.
Авто бригади Едварда після атаки російського дрона. Фото: з особистого архіву чоловіка
Едвард додав: не відразу зрозумів, що відбулося. Після вибуху навіть спробував поїхати. Коли стало ясно, що через поранення не може керувати автомобілем — намагався накласти собі турнікети, однак і це не вдалося. Домедичну допомогу, розповів, надав колега.
"У цей момент керівник групи оббіг автівку, відчинив двері, витягнув мене на вулицю і наклав турнікет. Він урятував моє життя. Він тоді посадив мене у авто військової евакуації з чоловіком, у якого була травма голови. Всі були травмовані тоді, а я був найтяжчий", — сказав британець.
Військові медики доправили Едварда до найближчого медзакладу, де чоловікові ампутували ліві руку та ногу. Гендиректор дніпропетровської лікарні Сергій зазначив: до того, як волонтера перевезли в область, йому вже перелили понад шість літрів крові.
Едвард. Суспільне Дніпро/Олексій Коренєв
"Його дуже важкого доставили до нас. Усі зусилля наших травматологів не пройшли дарма. Він почав дуже швидко приходити в себе, і почав розповідати, що він зараз найправіший, тому що у нього немає лівих кінцівок", — пригадав медик.
За словами британця, до України він приїхав у жовтні 2022-го — возив гуманітарну допомогу у прифронтові міста. Кілька місяців тому, додав чоловік, долучився до евакуаційної групи, яка вивозить людей з Покровська та навколишніх населених пунктів.
"Я почав їздити до Покровська у грудні минулого року. Половина міста вже була відключена від світла, коли ми туди заїжджали. Постійні обстріли, дрони — це взагалі якесь божевілля. Ситуація дуже-дуже погана", — сказав він.
Автівка евакуаційної групи «БазаUA» після атаки FPV-дрона. Фото з особистого архіву волонтерів
У дніпропетровському медзакладі волонтер пробуде ще день, подальше лікування та реабілітацію проходитиме в Києві. Едвард зауважив: попри все, що йому довелося пережити, їхати з України — не буде.
"Ця країна дала мені набагато більше, ніж будь-яка інша країна. Я подорожував по світу майже десять років. Я жив у Великій Британії до 18 років. З того моменту мене там не було, я не був у Великій Британії десять років. Я бачив багато дивовижних частин світу. Але тут — єдине місце, де я почуваюсь як вдома", — наголосив евакуаційник.
Читати ще
Читати ще
«Війна для мене ще не закінчилася. Хоча дуже втомився». Історія техніка-пілота 128 бригади ТрО «Дике поле» Володимира