За інформацією: Суспільне.
Марія Черешньова у молодості. Суспільне Луцьк
У 20 років волинянка вийшла заміж за Серафима та переїхала на Одещину, згодом вони повернулися на Волинь. Пів життя Марія Черешньова працювала дояркою.
«У шлюбі мама народила п’ятеро дітей. Шосте народила, але воно померло. Нас чотири сестри. Три не в Україні живуть. Два брати померли, бо був в Чорнобилі один, після того всього», — говорить дочка довгожительки Тамара.
Волинянка Марія Черешньова з чоловіком Серафимом. Суспільне Луцьк
Про життя у 100 років
Чоловік Марії Черешньової помер 25 років тому. Довгожителька вже не дочуває, але ще має силу сама собі зробити їсти та пройтися селом, коли гарна погода.
«А як я почуваюся? Як я можу зараз вже почувати? Вже людина, як гриб. Вона вже падає. Прокидаюся вночі, вже нема сна ніякого. Іногда я встану, засвічу вогонь, тримаюся за палку. Отак і живемо», — розповідає волинянка.
100-річна Марія Черешньова з донькою Тамарою. Суспільне Луцьк
«Вона трошки ходить, ліки не вживає, не хоче. Одна мова в неї, щоб скоріш померти. Вона тільки мені настрій портить, — каже донька Тамара. — Іде ще провірить після мене, чи я так зробила. Ще може сказати: “А в тебе те не так”».
Довгожителька гуляє на власному подвір’ї та рве калину. Суспільне Луцьк
100-літня волинянка мріє, щоб закінчилася війна, адже її онук захищає Україну на передовій.
