За інформацією: Суспільне Чернівці.
Прощання з загиблими військовими з Чернівців. Фото: Суспільне Чернівці
У Чернівцях попрощалися з сержантом Олександром Романенком та солдатами Богданом Савіцьким й Сергієм Грінческу. Усі троє загинули під час виконання бойових завдань на Донеччині. Суспільне Чернівці розповідає про спогади рідних та близьких про бійців.
"Після війни хотів відсвяткувати велике весілля"
27-річний Богдан Савіцький попри те, що не був професійним військовим, разом з батьком та братом вступив до лав тероборони у перші дні повномасштабного вторгнення. Він загинув 2 липня на Донеччині. Дядько військового Владислав Готинчан згадує його як чуйного хлопця, якого цінували в родині.
"З 2014 він брав участь у патріотичних вишколах. Був дуже освіченим – знав мови та працював перекладачем. На початку війни він розписався з дівчиною й казав, що коли повернеться, то ми усі зберемося за великим столом на весіллі. Війна радикально змінила плани. Для нас це велика трагедія", – каже дядько.
За словами Володимира, протитанковий снаряд розірвався під ногами у Богдана, коли він повертався з-під Бахмута.
Разом з Богданом служив син голови громадської організації "Крик душі" Ярослави Заліско. Жінка каже, син був поряд з Савіцьким й вивозив його тіло з поля бою. Тоді поранило ще двох бійців.
"Попри поранення хотів продовжити воювати"
44-річний Сергій Грінческу загинув 10 березня під Бахмутом. Його друг дитинства Василь Гатей каже, Сергій був добрим чоловіком й на нього завжди можна було покластися.
"Ми разом виросли. Він був хорошим та веселим. Бачилися ми з ним ще торік, коли він був у Чернівцях зі своїм підрозділом. За кілька днів до загибелі Сергія ми з ним спілкувалися телефоном, бо мали надсилати йому передачу. Він мав легке поранення, але казав, що все добре – "кілька днів відпочину й воюємо далі".
Загиблий військовий Сергій Грінческу. Фото: Суспільне Чернівці
"На війні його брат і тато"
27-річний Олександр Романенко був старшим сержантом. Його сусідка Стелла Боднарюк каже, що чоловік пішов на війну ще на початку вторгнення. Його брат і тато також воюють.
"Я так зрозуміла, що були гарячі бої під Бахмутом і там він загинув. Він був хорошим сусідом, добросовісним, чуйним. Постійно як проходив повз, то вітався з нами".
Загиблий військовий Олександр Романенко. Фото: Суспільне Чернівці
Військових відспівали у храмі на вулиці Капеланській та поховали на Алеї слави в Чернівцях.
Читати ще
Читати ще «Був на війні майже дев’ять років й став комбатом». У Чернівцях попрощалися з Андрієм Луканюком та Максимом Гібадулліним
Читати ще «Найважче, коли гинуть діти». Як пережити втрату близької людини на війні — інтерв’ю з психологинею
