Фото: odessa-life.od.ua (ілюстративне)
Понад 6000 засуджених виявили бажання долучитися до лав ЗСУ. Нещодавно стало відомо, що серед таких є і жінки. Більш того, сім жінок, за офіційною інформацією Мін’юсту, вже підписали контракти з військовими частинами.
Хоча закон діє вже кілька місяців, дострокове звільнення в’язнів задля переведення їх у бойові підрозділи досі залишається полемічним. От і на мобілізацію засуджених жінок є різні погляди: від “молодці дівчата” до “і таких вже кидають на “нуль”.
Чим можуть допомогти армії колишні мешканки колоній, на які посади їх призначають — Коротко про розповів голова правління ГО “Захист в’язнів України” Олег Цвілий.
Командири пішли назустріч
— У мене все добре, звільнилася, працюю діловодом, — повідомила Марина, яка вже другий місяць у складі Збройних сил.
Більше про себе дівчина відмовилася говорити, бо — армія, війна, дисципліна… Ще одна колишня ув’язнена, як стало нам відомо, влаштована у своїй частині кухарем.
— За законом, який Верховна Рада ухвалила 8 травня, засуджені мають проходити службу в спеціальних, тобто окремих підрозділах. Такі загони створюються при бойових бригадах і мають назву “Шквал” (хіба що 24-та окрема механізована бригада імені короля Данила назвала свій спецбатальон “Характерники”. – Ред.), — пояснює Олег Цвілий. – Звісно, у таких формуваннях є посади, не пов’язані напряму з участю у бойових діях – діловоди, кухарі, парамедики. Їх треба укомплектовувати, і таку роботу цілком можуть виконувати жінки, які відбували покарання. Адже йдеться, ще раз повторю, саме про загони для засуджених.
В кінці травня міністр юстиції Денис Малюська також підтвердив, що засуджені жінки мають рівні з чоловіками права щодо мобілізації. Але зазначив, що “немає великого попиту у ЗСУ”.
— Про великий і зараз не йдеться, але дівчата хочуть бути корисними, і командири окремих частин пішли їм назустріч, — продовжує Олег Цвілий. – Ми тримаємо зв’язок з кількома жінками, які підписали контракт. Вони також кажуть, що у них все добре, ставлення з боку начальства і співслуживців хороше. Була напочатку заминка з відправленням добровольців в учбовий центр — боялись проблем, коли кілька дівчат серед багатьох чоловіків. Але зрештою все вирішилося.
“Тюремні кодекси” пішли на користь
Дещо помилився Денис Малюська і з прогнозами, що перші засуджені прибудуть на фронт до кінця літа. Ще 15 липня 47-ма окрема механізована бригада оприлюднила відео, як бійці “Шквалу” з БМП Bradley не дали закріпитися ворогу у селі Новоселівка Перша.
— Так, хлопці вже воюють, нещодавно ми відвідали в госпіталі поранених, — підтверджує Олег Цвілий. – Є вже і посмертно представлені до нагород…
Олег згадує, що від початку правозахисна спільнота була проти створення спецзагонів за зразком “Шквал”.
— Ми наголошували, що це не сприятиме ресоціалізації людей, які скоїли злочини, і нестиме ризик розвитку субкультури, привнесеної з місць неволі. Я не кажу, що такі ризики геть зняті, але в будь-якій мінусовій ситуації є плюси. У деяких підрозділах саме оті негласні “тюремні кодекси” сприяли порядку.
Ми попросили правозахисника підтвердити чи спростувати чутки, які блукають у соцмережах:
Чи правда, що військові, особливо ті, які служать за контрактом, проти того, щоб воювати із засудженими?
— Теоретично можуть бути різні ситуації, але по факту я таких скарг не чув. Створення батальонів “Шквал” – це не обов’язок, а добровільний вибір бригад. Де не хотіли, там не проводили рекрутинг і не укладали контракти. А у 3-й штурмовій взагалі вирішили не створювати спецпідрозділ для добровольців з колоній, а інтегрувати їх в основні відділення.
Чи правда, що спецпідрозділи з вчорашніх в’язнів готують до особливих “спецштурмів”?
— Про таке теж не йдеться, умови для всіх однакові, як і ризики. Інша справа, що є негативні історії, коли хлопців посилають на погано сплановані завдання, але це не залежить від того, засуджені вони були чи ні. Є одна частина, яка весь час несе багато втрат. Не знаю, чи фатум це такий, чи прорахунки командирів, але саме вона одною з перших пішла по колоніях і саме туди потрапила більшість добровольців, які першими зголосилися служити в ЗСУ.
Тим часом
Видання NGL.media проаналізувало Єдиний державний реєстр судових рішень на предмет ухвал про умовно-дострокові звільнення від відбування покарання для проходження військової служби (ст. 81-1 Кримінального кодексу України). З’ясувалося, що більше половини звільнень припало на два останні тижні травня – одразу після набуття законом чинності.
У червні та липні динаміка подач на УДЗ різко знизилася, проте станом на кінець липня до лав ЗСУ уже були зараховані 3611 засуджених. Це свідчить про наближення до прогнозу в 4000, який озучив Денис Малюська.
Більшість звільнених відбували покарання за крадіжки, грабежі, розбої чи тяжкі тілесні ушкодження. Майже всі вони служитимуть на стрілецьких посадах, лише в декілька ухвалах згадуються посади санітарів, кухарів чи водіїв. 40% звільнених для служби в ЗСУ мають неодноразову судимість.
Найменший процент мобілізованих відбували покарання за ДТП з потерпілими, хуліганство, умисне вбивство однієї особи.
