За інформацією: Суспільне Чернігів.
Світлана Приход. Суспільне Чернігів
Загалом музейна колекція налічує до 40 прасок. Але частина з них повторюється, тому їх не виставляли.
Більшість вугільних прасок були виготовлені в місті Малин Житомирської області.
"Від 3,5 до 13 кілограмів могла праска важити. Уявіть собі, наскільки це важко було".
Виставка прасок у Новгород-Сіверському історико-культурному музеї-заповіднику «Слово о полку Ігоревім». Суспільне Чернігів
Також були праски з трубою, щоб не випадало вугілля і не псувало тканину, показує Світлана Приход. Вони більші та важчі.
Праски з трубою. Суспільне Чернігів
Колекція музею сформована в 70-х роках минулого сторіччя. Зараз таких речей до музею вже не приносять, розповідає завідувачка відділу. Також на виставці представлено пів десятка прасок з приватної колекції.
"Суцільнолиті, з суцільного чавуну. Важкі, але більш зручні, ніж вугільні праски. Керченські праски приніс до нас Іван Родіонович Кушеваров. Мабуть, вони мали широке застосування саме цього заводу Керчинського", — каже Світлана Приход.
Праска з приватної колекції. Суспільне Чернігів
Колись одяг прасували й рубелями, розповідає Світлана Приход. У музеї їх кілька видів і розмірів. На одному стоїть дата виготовлення — 1955 рік.
Рубель. Суспільне Чернігів
Відвідувачі музею можуть не лише подивитися на праски, а й потримати їх у руках.
Ганна Халіман. Суспільне Чернігів
Відвідувачка музею-заповідника Ганна Халіман згадує: електропраски в її родині з’явилися в 1969 році, коли електрика дійшла до їхнього села. До цього її матір користувалась саме такими прасками.
