Після початку окупації, сполучення з підконтрольною територією практично зруйновано. Мелітопольці буквально відрізані від усього зовнішнього світу.
І навіть за всі гроші світу не можуть розраховувати на навіть подобу сервісу… З поштою в Мелітополі, як, утім, і з усім іншим, великі проблеми. Мелітополець розповів у мережі, як йому вдалося отримати посилку з Києва. З боку здається, що це якийсь сюр. Розраховувати на вдалу доставку не доводиться, навіть якщо ви готові щедро оплатити послуги. Чоловік вирішив скористатися однією зі служб із доставки посилок.
Він позначив розмір коробки і неодноразово уточнив, що посилка їде з Києва до Мелітополя. Але, як з'ясувалося, просто — це непросто. Мелітопольцю озвучили, що доставка обійдеться в межах 100-150 доларів США. З цією сумою він погодився. Усе ж нова реальність диктує нові правила. Пізніше ціна його посилки зросла до 150 доларів щонайменше. Чоловік погодився з ціною, додатково уточнивши, що посилку чекає саме в Мелітополі.
Але коли дійшло до справи, цінник знову змінився. Мелітопольцю повідомили, що коробка важить 20 кг, а тому за її доставку потрібно буде викласти 200 доларів. Чоловік був згоден сплатити і цю суму. Але далі щось пішло не так:
— У підсумку, телефонують мені і кажуть, посилка приїхала, кажу ок, де забрати? Відповідають — у Сімферополі. Я запитую, як так? Ми ж домовлялися до Мелітополя. Відповідає, що не їздять сюди взагалі. Я був у шоці… Сказали, що можуть доставити до Армянська, а це мені їхати 160 км, ну кажу, ок, поїхав до Армянська. А там дорога просто жесть, одні ями 1-2 швидкість… Загалом бампер поламав, скло лобове тріснуло, відлетів камінь від жигуля, диск зігнув. І плюс ще на кордоні довелося проходити фільтрацію і бесіду. Хоч я і проходив її на Чонгарі, сказали тут треба знову, — пише мелітополець.
Подальше спілкування зі службою доставки не склалося. Чоловікові просто перестали відповідати на дзвінки та повідомлення. Мовляв, мавр зробив свою справу, мавр може йти. Обурення жителя Мелітополя зрозуміти легко. За досить пристойну суму, йому довелося їхати за посилкою особисто, і найцікавіше, що якби йому повідомили одразу, що привезти посилку до окупованого Мелітополя неможливо, не факт, що він би погодився платити таку значну суму за дуже сумнівний сервіс.
Тепер чоловік сподівається, що його Істрія допоможе іншим жителям окупованих територій не припуститися його помилки, і менше вірити обіцянкам тих, хто на блакитному оці наживається на чужій біді.
