Останнім часом дедалі частіше на російських вузькоспеціалізованих майданчиках можна побачити статті, присвячені тому, що ЗС РФ повинні мати такий засіб комунікації, як Starlink. Але військово-промисловий комплекс країни-агресора більше переймається тим, як знищити дітище Ілона Маска. Які ж справи з його російським аналогом? Космічна наддержава не може повторити те, що вдалося приватній американській компанії? Спробуймо розібратися.
Відео дня
Докладніше про це – у матеріалі спільного проєкту OBOZ.UA та групи «Інформаційний спротив».
З 2022 року в Росії почали озвучувати ідеї створення космічного флоту, який збивав би супутники Starlink, порушуючи стійкість сигналу, зараз же почали говорити про можливості РФ створити свій аналог цієї супутникової мережі.
Так, компанії «Бюро 1440» (колишній «Мегафон 1440») було доручено створення угруповання російських супутників, яке до 2030 року може становити 292 космічні апарати та 91 на заміну тим, які відслужили свій строк. Вартість проєкту оцінюють у 445 мільярдів рублів, або майже 5 млрд доларів за нестійким курсом.
Варто зазначити, що «Бюро 1440» у 2023 році здійснили запуски перших тестових супутників Rassvet, які забезпечують швидкість передачі даних до 12 Мбіт/с із затримкою до 41 мілісекунди.
Що ж, виходить, у Росії вперше виконання завдання було доручено кампанії з досвідом роботи та стерпним бюджетом, що може свідчити про цілком реальну перспективу появи у РФ свого аналога Starlink?
Забуті проєкти
Ще будучи главою «Росскосмосу», Дмитро Рогозін просував проєкт глобальної супутникової системи «Сфера», згідно з яким на навколоземній орбіті має бути створена армада з 638 космічних апаратів, з яких 334 супутників зв’язку, 55 супутників навігації та 249 апаратів дистанційної зйомки Землі.
Станом на 2021 рік бюджет проєкту озвучувався в астрономічні 1,5 трлн рублів! Нагадаю, що у 2021 році у доларовому еквіваленті це було 60 мільярдів. Тобто у 12 разів дорожче, ніж нинішній проєкт від «Бюро 1440».
До речі, бюджет SpaceX на запуск 12 тисяч супутників Starlink складав близько 10 млрд доларів. Тобто 12 тисяч супутників за $10 млрд проти 383 за $5 млрд і проєкту з 638 супутників за $60 млрд.
Відразу впадає в око колосальна різниця в пропорції ціна/кількість, що більше наштовхує на думку про великий розпил коштів, ніж дійсно ефективне освоєння бюджету. І ультрадорога «Сфера», яка за своєю концепцією нагадує дешевший, але все одно надмірно дорогий проєкт «Бюро 1440», – це корупційні яйця. Ось тільки Дмитро Рогозін вирішив струсити бюджет безцеремонно і по-крупному, що за нинішніх умов так званої «СВО» та санкцій здійснити вкрай важко.
Пускові та випускаючі можливості
Інше питання – це можливості запуску в Росії такої кількості супутників до 2030 року. Наприклад, США запустили в 2024 році 2 249 космічних апаратів, серед яких 1 941 – Starlink. На сьогодні супутникове угруповання Starlink вже перевищує 8 тисяч апаратів.
Росія ж запустила за 2024 рік 95 космічних апаратів різного призначення. І навіть за такого колосального розриву зі США здається, що за 5 років із завданням виведення 338 супутників вони в принципі впораються. Але тут на поверхню відразу ж спливають технологічні можливості виробництва такої кількості готової продукції.
Практично в кожній заяві про «російський Starlink» звучить і те, що в його наземних станціях, а також вузлах сполучення використовуються радіоелектронні комплектуючі виключно російського виробництва. Це стосується і космічних апаратів, які збираються із вузлів та елементів нібито виключно російського виробництва.
Але це відверта брехня. Жоден російський виріб на сьогодні не може похвалитися електронним компонуванням виключно виробництва РФ. Навіть низка російських експертів ставлять за сумнів слова «Бюро 1440». Росія не має технологічної можливості самостійно реалізувати такий глобальний проект без західних технологій.
Напевно, саме тому «Бюро 1440», згадуючи про «російський Starlink», найчастіше наводить приклад тестових апаратів, запущених у 2023 році. Тобто, зібраних ще на мікроелектронній базі до масштабних санкцій проти РФ 2022 року.
Ба більше, останнім часом значно активізувався і згаданий вище проект «Сфера», який зараз активно лобіює віце-прем’єр Денис Мантуров та «Роскосмос», а «Бюро 1440» перебуває під опікою Максута Шадаєва, міністра цифрового розвитку, та «Ростелекому».
Тобто, крім усіх вище озвучених проблем, починається ще й відверта підкилимова боротьба між як монополіями, так і міністерствами. А це, як відомо з найбагатшої історії російських протистоянь башт за лохань, закінчується завжди одним…
Висновок
«Російський Starlink», що зараз активно обговорюється, поки ніяк себе ще не виявив навіть на старті.
По суті, станом на 2025 рік говорити про якийсь аналог американської глобальної супутникової системи не доводиться, і не виключено, що сам проект просто потоне в болоті технологічної відсталості Росії, густо присмаченої корупцією та внутрішнім протистоянням еліт.
Можна подумати, що такому розвитку подій хтось здивується.
