На презентації проєкту «Візулізація культурного надбання Києва». Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
Культурна спадщина Києва стає доступною завдяки цифровій візуалізації. Новий проєкт відкриває пам’ятки столиці у 3D-форматі, поєднуючи сучасні технології та історичну пам’ять. Це водночас можливість для віртуальних туристів і важливий крок у збереженні архітектурних шедеврів нашого міста.
Нещодавно у Києві презентували проєкт «Віртуалізація культурного надбання міста Києва», що об’єднує 3D-візуалізацію, аудіогід та інтерактивну мапу найвідоміших пам’яток столиці, відцифрованих у 2025 році.
Його мета — збереження та популяризація культурної спадщини в умовах війни, створення цифрового архіву для майбутнього відновлення та залучення мешканців до процесу охорони пам’яток.
Збереження історії Києва через сучасні технології. Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
До команди увійшли представники департаменту охорони культурної спадщини, Київської міської ради, науково-методичних установ та цифрові спеціалісти, які працювали над створенням 3D-моделей, озвученням маршрутів та організацією інтерактивних форматів.
За словами директорки Департаменту охорони культурної спадщини Марини Соловйової, сьогодні у Києві нараховується 3790 об’єктів культурної спадщини, серед яких пам’ятки місцевого та національного значення, а також щойно виявлені.
В умовах війни, коли вже зруйновано понад півтори тисячі об’єктів по всій Україні та 134 у столиці, цифрова фіксація набуває особливого значення. Вона дозволяє зберегти автентичний вигляд пам’яток і відповідно до положень ЮНЕСКО та Ризької хартії забезпечує можливість їхнього відновлення у майбутньому.
Марина Соловйова, Ксенія Хмельнича та Роман Маленков на презентації проєкту. Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
«Департамент охорони культурної спадщини розпочав масштабний процес цифровізації пам’яток архітектури столиці. В умовах війни такі заходи набувають особливого значення, адже згідно з положеннями Ризької хартії об’єкт може бути повністю відновлений за наявності його креслень та фотофіксації. Ми маємо зберегти історичні пам’ятки, адже без минулого немає майбутнього», — наголосила директорка Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова.
Протягом 2025 року методом тривимірного моделювання здійснено фіксацію шести визначних архітектурних об’єктів Києва, зокрема: колону Магдебурзького права, церкву Миколи Притиска, будівлю Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури, Покровську церкву, дзвіницю церкви Миколи Доброго та Воскресенську церкву Флорівського монастиря. Цифрові копії дозволяють не лише ознайомитися з пам’ятками онлайн, а й відтворити їх у фізичному просторі за допомогою 3D-принтера.
Роман Маленков, Андрій Яровий та Олена Чернега під час брифінгу з презентації проєкту.Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
Над їх створенням працював Андрій Яровий — інженер та геодезист, який уже кілька років працює над цифровою фіксацією пам’яток архітектури Києва. Його шлях у цій сфері почався з інтересу до точних наук і технологій, а згодом переріс у справу, що поєднує інженерію з культурною спадщиною.
Для створення моделей Андрій використовує професійне обладнання: лазерні сканери та фотограмметрію. На кожен об’єкт витрачається близько двох днів — тисячі фотографій та мільйони точок формують «хмару», яка згодом перетворюється на деталізовану 3D-модель. Це кропітка робота, але саме вона дозволяє зберегти пам’ятки у найдрібніших деталях.
Копії пам’яток можуть використовуватися у різних сферах. Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
Експерт пояснює, що цінність цифрової моделі полягає в її універсальності. Один раз створивши якісну копію, її можна використовувати у різних сферах: для віртуальних екскурсій, у фільмах чи комп’ютерних іграх, у 3D-друці для створення макетів, навіть у тактильних моделях для людей з вадами зору.
«Мені хотілося б доповнити вже створені моделі інтер’єрами, — каже Андрій. — Тоді віртуальні тури будуть повноцінними: і зовні, і всередині. Це відкриє нові можливості для дослідження та дасть людям шанс побачити те, що фізично недоступне».
На думку інженера, його робота — це не лише технологія, а й спосіб подарувати культурній спадщині Києва нове життя у цифровому вимірі.
Роман Маленков розповів про важливість відцифрування пам’яток для подальшої їхньої реставрації. Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
Заступник генерального директора Київського науково-методичного центру з охорони пам’яток Роман Маленков зазначив, що відцифровані цього року об’єкти розташовані на території «Стародавнього Києва» і мають ключове значення для збереження автентичності історичної забудови, яка потребує реставрації. Він додав, що у 2026 році робота продовжиться, а також будуть реалізовані нові проєкти у сфері цифровізації пам’яток столиці.
Також на брифінгу зазначили, що проєкт вже привернув увагу міжнародної спільноти: його презентували за кордоном, він отримав підтримку іноземних партнерів і став важливим кроком у розвитку віртуального туризму.
Відомі пам’ятки Києва стають ближчим завдяки цифровізації. Фото: Любов Голуб’ятникова / КМДА
Туристично-культурний хаб «Kyiv City Guide» щодня відвідують від 64 до 75 тисяч користувачів із різних країн світу — США, Німеччини, Іспанії. Це свідчить про високий інтерес до української культури та розвиток віртуального туризму. Для іноземних відвідувачів це можливість відкрити для себе Київ і спланувати майбутню подорож, а для українців, які виїхали за кордон, — спосіб відчути ностальгію та залишатися пов’язаними з культурним надбанням своєї країни.
Ознайомитися з відцифрованими пам’ятками можна на ресурсі туристично-культурний хаб.
До теми: У Києві оновлюють підходи до захисту історичної забудови: робоча група затвердила нову класифікацію об’єктів.
Тетяна АСАДЧЕВА
