За інформацією: Суспільне Вінниця.
Ветеранка АТО/ООС та російсько-української війни Світлана Кунцевич нині працює фахівчинею із супроводу ветеранів та демобілізованих осіб у Центрі надання соціальних послуг у Вінниці. За словами жінки, після списання зі служби ця робота стала для неї "рятівною соломинкою". Тут вона не лише допомагає таким, як сама, а й емоційно відновлюється.
Світлана Кунцевич розповіла нам, що пішла захищати країну 2016 року. За її словами, стати військовою — мрія дитинства. Спершу жінка служила кухаркою, згодом стала командиркою взводу. Воювала на Донецькому та Луганському напрямах.
"З 2016 року і по 2020 рік я була на фронті в окопах з хлопцями. Призвалася я як кухар. Я готова була йти на будь-яку посаду. Потім була командиром взводу, у мене було 24 хлопці під керуванням, молоді. У мене були контузії, і є порушення зі спиною. І за станом здоров'я я не могла проходити військову службу. Але у перші дні повномасштабного вторгнення я знову пішла", — розповіла Світлана Кунцевич.
Ветеранка Світлана Кунцевич. Суспільне Вінниця
Під час повномасштабного вторгнення РФ Світлана знову взяла до рук зброю: захист Бучі, Ірпеня, Херсонський напрямок. Та через стан здоров’я змушена була остаточно списатися. Тоді знайшла себе у волонтерстві: здійснила понад двадцять поїздок із провізією на фронт. Згодом викладала "Захист України" у школі. Коли ж запропонували працювати з ветеранами — погодилася без вагань.
Про фронт на її робочому столі нагадують подарунки від побратимів і шеврон із позивним "Руденька".
"В першу чергу — це зустріч ветеранів, їхня адаптація, поспілкуватися. Бо ветеран ветерана навіть очима зрозуміє. Бо коли я повернулася, то таких не було фахівців, а самому важко пройти цей процес. Приходять розгублені, і потрібно спершу почати розмову. І я кажу: "Я теж ветеран". І вони йдуть на контакт, відкриваються. Ми історіями ділимося з фронту".
Олександр Богданюк зі Світланою Кунцевич. Суспільне Вінниця
Ветеран двох воєн — в Афганістані та російсько-української — Олександр Богданюк прийшов до центру, аби дізнатися про можливості лікування та оздоровлення. Захисник має поранення грудної клітки, плеча і проблеми з хребтом.
"У мене ще з Афганістану поранення було, і ще на фронті отримав поранення в грудну клітку, плече і хребет. Так що погана координація руху, порушена. Тому треба підлікуватися", — сказав Олександр Богданюк.
Світлана спілкується з ветераном. Суспільне Вінниця
За словами ветерана, те, що його зустрічає ветеранка, допомагає відкритися. Адже можна не лише отримати інформацію, а й виговоритися.
"Вона теж військова, і нам це приємно. Вона ще й старша за мене за званням, то вона ого-го — крутіша за мене. Я стараюся недовго говорити, бо розумію, що таких, як я, багато, хто хоче поговорити і щоб його вислухали. Тому я недовго. Набагато з такими людьми легше працювати, бо хочеться виговоритися", — сказав Олександр Богданюк.
Ветеран Олександр на прийомі у Світлани. Суспільне Вінниця
Інший ветеран, Олександр, звернувся по допомогу у пошуку підробітку. Він розповів, що основну роботу має, але цього не вистачає.
"Більше цікавить графік, бо треба тільки нічна зміна, бо вахтою по 12 годин не можу. От нічна зміна — супер. Підібрали пару варіантів. Світлану давно знаю, вона мене як ветерана супроводжує", — сказав чоловік.
Олександр воював на Донецькому, Харківському та Луганському напрямках. Після року служби списався за станом здоров’я. Ветеран розповів, що повернутися до цивільного життя було морально важко, і саме Світлана допомогла адаптуватися, оформити документи, знайти програми реабілітації.
"Є різниця між ветераном і цивільним, бо з ветераном простіше працювати. Вона мене розуміє швидко, а цивільний — треба йому ще пояснювати багато, розказувати, а ветерана розуміє", — сказав Олександр.
"Більшість хлопців звертаються по лікування чи реабілітацію, після поранень, контузії. Є що хлопці приходять як учасники війни, але в ході нашої співпраці ми оформлюємо документи на інвалідність. Роботу шукаємо. Звертаються не лише ветерани, а й родини загиблих чи безвісти зниклих. Треба допомога з частинами, з документами. Ми навіть разом ходимо до ЦНАПу чи куди треба", — розповіла Світлана.
Ветеран Олександр на прийомі у Світлани. Суспільне Вінниця
У фахівчині із супроводу — повний запис, сказав директор центру Олександр Мацера. Нині Світлана супроводжує понад сто родин ветеранів.
"У Світлани на сьогодні зареєстровано 100 сімей ветеранів, які на обліку. Але сюди не включаємо ще разову послугу. Людина прийшла, зробили і все. Коли у нас був конкурс, є дівчата цивільні, але ми хочемо, щоб були ветерани, бо це легше працювати", — сказав Олександр Мацера.
Світлана сказала, що вона воює за кожного побратима: за його право на лікування, роботу, гідне повернення до мирного життя. І коли до її кабінету заходить ветеран, вона насамперед каже: "Я — своя". Бо інколи для початку нового життя достатньо, щоб тебе просто зрозуміли.
