У Вінниці вшановують жертв Голокосту: історії трагедій і порятунку

За інформацією: Суспільне Вінниця.

У Вінниці вшановують пам’ять жертв масових розстрілів єврейського населення під час Другої світової війни. Одне з найвідоміших місць трагедії — П’ятничанський ліс, де 19 вересня 1941 року було знищено до 10 тисяч людей. Окрім нього, у місті залишаються й інші менш відомі, проте не менш трагічні локації.

Про це Суспільному розповів директор Музею Голокосту Леонід Трахтенберг.

До Меморіалу жертв Голокосту на вулиці Праведників щовересня приходить вінничанка Наталя Бендерська. Саме тут у 1941 році нацисти розстріляли її бабусю Блюму Штрамбранд. За словами Наталії, бабуся відмовилася їхати на евакуацію, очікуючи повернення синів з війни, і загинула на місці. Спогади сім’ї зберігаються у Національному інституті Голокосту "Яд Вашем" у Єрусалимі.

Вінничанка Наталя Бендерська біля Меморіалу жертв Голокосту на вулиці Праведників. Суспільне Вінниця

Однак серед трагічних історій є й ті, що свідчать про порятунок. Батько Наталії, Ізраїль Бендерський, очолював підпільну групу у Вінниці, яка рятувала євреїв та учасників спротиву. Їх в оточенні називали "групою паспортний стіл" — вони виготовляли документи, за якими людей відправляли в партизанські загони, рятуючи тим самим життя багатьом.

"Вони врятували таким чином багато людей. Це я знаю зі слів батька, це я знаю з документів", — розповіла Наталя Бендерська.

Вінничанка Наталя Бендерськапоказує фото батька. Суспільне Вінниця

За даними директора Музею Голокосту Леоніда Трахтенберга, у Вінниці під час нацистської окупації загинуло від 20 до 26 тисяч євреїв. Масові розстріли відбувалися двома основними хвилями: 19 вересня 1941 року — близько 15 тисяч людей, а 16 квітня 1942 року — ще близько 9 тисяч. Ці дані підтверджують архівні документи різних країн, копії доносів, судових справ та рішень, що зберігаються у Музеї Голокосту Вінниці.

Меморіал жертв Голокосту. Суспільне Вінниця

Музей містить сотні фотографій загиблих і врятованих, а також свідчення очевидців. Серед них — світлина хлопчика Мусі Буселовського, схопленого разом із батьками та розстріляного на території нинішнього "Зеленбуду".

"Фотографія зроблена буквально за кілька місяців до розстрілу", — розповів Трахтенберг.

Світлина хлопчика Мусі Буселовського. Суспільне Вінниця

У Вінниці наразі встановлено кілька меморіалів, проте залишаються численні місця масових убивств, що досі не позначені. Одне з таких — колишній цегельний завод на вулиці Магістратській, де відбулися одні з перших розстрілів єврейського населення.

"Це підтверджується як німецькими донесеннями, так і архівними даними радянського часу. 29 липня дата збігається у радянських і німецьких документах. У донесенні зазначено, що в піщану яму, де вже лежало 30 убитих, було достріляно 146 євреїв-інтелігентів. Це історія цього місця, і ми ніколи точно не дізнаємося, де поховані ці люди", — розповів Леонід Трахтенберг.

Інше — територія нинішньої психіатричної лікарні, де восени 1941 року розстріляли пацієнтів та лікарів за національною ознакою.

Меморіал жертв Голокосту. Суспільне Вінниця

За словами кандидата історичних наук Сергія Гули, на території міста щонайменше десять місць масових розстрілів євреїв, частина з яких досі не має маркування. Проблема ідентифікації таких місць полягає не лише в наявності свідчень, а й у релігійних заборонах втручатися у місця поховань. Наразі застосовують неінвазивні методи фіксації та дослідження.

Директор Музею Голокосту Леонід Трахтенберг показує світлину, де розстрілюють євреїв. Суспільне Вінниця

Директор Музею Голокосту Леонід Трахтенберг зазначив, що позначення таких місць важливе не лише для збереження пам’яті, а й для усвідомлення сучасних травм, які переживає Україна.

Новости Украины