Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Молодіжний працівник року» краматорка Аліна Токарева

  Учасниця обласного конкурсу «Молода людина року – 2025» у номінації «Молодіжний працівник року» Аліна Токарева.   «Я народилася і виросла в Краматорську. Це не просто місто – це моє серце, загартоване війною і сповнене любові до своїх людей. У 2018 році, щойно завершивши навчання, я прийшла працювати до управління з гуманітарних питань Краматорської міської ради. Відтоді моєю щоденною справою стало те, у що я вірю, – розвиток молодіжної політики та національно-патріотичного виховання. Сьогодні, попри війну, я залишаюсь у рідному місті. Тут мій фронт. Я працюю, підтримую громаду, шукаю сенси, створюю простори для памʼяті й розвитку, бо вірю, навіть у часи найтемнішої ночі ми маємо будувати світанок.   У 2016 році я пройшла базовий тренінг Програми «Молодіжний працівник», а нині є кураторкою вже третього скликання Молодіжної ради Краматорська. Молодь — це не лише майбутнє, це вже сьогоднішній голос змін. І моє завдання — допомогти цьому голосу стати гучнішим, впевненішим, почутим.   Серед проєктів, що стали особливо важливими, – онлайн-платформа памʼяті «Небесне військо Краматорська», присвячена загиблим Захисникам громади. Це місце, де зберігаються їхні імена, історії та світлини, а ми підтримуємо зв’язок із родинами Героїв. Також ми створили серію відеоподкастів «Краматорськ – місто незламних Героїв» про наших сучасників: військових, волонтерів, лікарів та освітян, щоб показати щоденну людську стійкість, яка формує новий локальний наратив.   Окрім того, ведеться робота над «Книгою пам’яті Краматорської громади» – це спроба зшити рани війни словами вдячності. Я також беру участь у волонтерській та координаційній діяльності в проєкті «Y.E.S.: Молодь – опора стійкості», де ми працюємо з молоддю в умовах війни, підтримуючи її ментальне здоров’я та активність.   У межах проєкту «Лідерство заради відновлення Донеччини» я представила ініціативу «Прапори, що тримають небо» – меморіальний простір на честь тих, хто тримає наше небо і нашу землю. Я постійно навчаюся – від проєктного менеджменту до тем ментального здоров’я, бо знаю, щоб підтримувати інших, треба постійно розвивати себе.   Коли сили закінчуються, мене рятує погляд на людей поруч. Тих, хто працює, волонтерить, боронить. Їхня стійкість – моя опора. І тому я тримаю свій фронт. Не зі зброєю, а зі словом, дією, підтримкою. Бо хтось має бути поруч із молоддю, щоб вона не втратила себе в цей буремний час. Моє переконання просте – молодь це не просто майбутнє Донеччини, це її сьогодення. І саме вона здатна не лише відновити зруйноване, а й збудувати краще, ніж було! Я вірю в це! І саме тому я тут».   За інформацією управління сім’ї, молоді та масових заходів національно-патріотичного виховання облдержадміністрації

Джерело