Голова Європейського центрального банку Крістін Лагард (фото – EPA)
Європейський центральний банк (ЄЦБ) представив оновлений макроекономічний прогноз на 2026 рік та оприлюднив три альтернативні сценарії можливого впливу війни на Близькому Сході на економіку єврозони.
У базовому прогнозі регулятор очікує, що ціни на нафту та газ досягнуть піку у другому кварталі 2026 року (близько $90 за барель нафти та €50 за МВт·год газу), після чого поступово знизяться. Водночас навіть цей сценарій передбачає підвищений інфляційний тиск у 2026 році через енергетичний шок.
У негативному сценарії ЄЦБ припускає часткове порушення постачання через Ормузьку протоку. Це може підняти ціну на нафту майже до $120 за барель, а газ – до 90 євро за МВт-год. У сценарії серйозної кризи ціни можуть зрости ще сильніше – до $150 за барель нафти та 110 євро за МВт-год газу.
Регулятор наголошує, що саме енергетичний шок є головним драйвером прискорення інфляції, особливо у 2026 році, коли зростання цін може сягати пікових значень.
За найгіршого варіанту розвитку подій навколо ситуації в Ірані інфляція в єврозоні може досягти пікового рівня 6,3% у першому кварталі 2027 року.
За оцінками Європейського центробанку, подорожчання енергоносіїв поступово переноситься на інші компоненти інфляції – зокрема продукти харчування та базові товари. Це посилює так звані “вторинні ефекти”, коли зростають також зарплати і загальний ціновий тиск.
У серйозному сценарії інфляція може залишатися підвищеною протягом кількох років: значно вище базового прогнозу у 2026-2028 роках, навіть після початкового енергетичного шоку.
Вищі ціни на енергоносії знижують реальні доходи домогосподарств, скорочують споживання та інвестиції і послаблюють економічне зростання. У негативному сценарії спад ВВП є помірним і тимчасовим, тоді як у серйозному – глибшим і тривалішим, із квартальним падінням економіки у 2026 році.
ЄЦБ зазначає, що сценарії є умовними і не враховують реакцію монетарної чи фіскальної політики, яка в реальності могла б частково пом’якшити інфляційний шок.
Одним із головних наслідків війни США й Ізраїлю з Іраном стало зростання ціни на енергоносії через блокування Ісламською Республікою Ормузу. На нього припадає близько 20% світових постачань нафти й зрідженого природного газу (LNG).
Ця ситуація не оминула й Україну: LIGA.net пояснювала, чому стрімко подорожчало пальне і чи можливий його дефіцит, а також те, що буде з ціною на газ для населення і бізнесу.
- Після ударів Ізраїлю по інфраструктурі іранського газового родовища Південний Парс та ударів Ірану по найбільшому у світі центру виробництва LNG в Катарі на світових ринках різко зросли ціни на газ і нафту, яка уже торгується на рівні понад $110 за барель.
- У Національному банку вваають, що війна на Близькому Сході може мати значний негативний вплив на Україну. Регулятор уже фіксує зростання цін.
