Фото: shoppingpl.com
З початку повномасштабного вторгнення українські біженці у Польщі сплатили податків на 2 мільярди євро, що втричі перевищує витрати країни на допомогу нашим переселенцям. Ця інформація вже другий тиждень активно розганяється в соцмережах, і на те є свої причини.
По-перше, приємно усвідомлювати, що наші біженці для Польщі, виявляється, не тягар, а головні годувальники.
По-друге, саме час вкотре нарікати на несвідомість наших співвітчизників: мовляв, в Україні податки ніхто особливо платити не поспішає, а в Європі цих людей довго вмовляти не довелося.
Але що означають ці 2 млрд насправді, чи справді Європа залишилася від українських біженців у виграші і скільки на сплаті податків українцями в інших країнах втрачає Україна? Ці питання «КП в Україні» обговорила разом із експертами.
Гроші «спливають»?
Про те, що українці в Польщі не сидять склавши руки і вже лише одних податків сплатили на 2 млрд євро, повідомило видання ukrayina.pl з посиланням на дані професора Мацея Дущика із Центру досліджень міграції Варшавського університету. Професор вважає, що Польща не має права скаржитися на те, що допомога українцям коштує дуже дорого.
За словами Дущика, у випадку з українськими біженцями Польща явно не лише багато витрачає, а й багато отримує.
– Ми витратили 3,5 млрд злотих (близько 750 млн євро) на допомогу українцям, але підрахунки віце-президента Польського фонду розвитку Бартоша Марчука показують, що ми отримали 10 млрд злотих (2 млрд євро) від сплачених ними податків, – зазначив вчений.
Цікавий «феномен» не пройшов повз громадську увагу. Багато хто саркастично наголошує, що як тільки українці виїжджають за кордон, то стають справжніми європейцями, у тому числі й щодо сплати податків, але вдома все повертається на круги своя. Крім того, соцмережі обурив і той факт, що гроші мільярдами євро «спливають» з України.
– Нічого нікуди не втекло, – заспокоює економіст Владислав Банков. – Ці люди в українських реаліях навряд чи заробили б стільки грошей, щоб сплатити 2 млрд євро податків. У нас зараз без роботи третина працездатного населення, що їм може запропонувати влада? Тяжка фізична праця за мінімалку? Приватний сектор практично знищений, а платити податки, нічого не заробляючи, можна лише в мріях «третьякових-гетьманцевих».
Аналітик компанії «Центр біржових технологій» Маским Орищак додає: для України сума 2 млрд євро не є критичною. Так, наприклад, навесні Україна просила США надавати не менше 2 млрд доларів на місяць як економічну допомогу для покриття щомісячних витрат.
Підтримка польської економіки чи хайп?
Але давайте все ж таки розберемося з головним питанням: чи справді українські біженці тримають на своїх змучених плечах якщо не всю польську економіку, то хоча б її частину?
– Безумовно, ми відрізняємось від тих біженців зі Сходу, яких Європа бачила раніше, – каже Владислав Банков. – Перше, що робить кожен українець на новому місці, – шукає роботу. Цифри по інших країнах можуть відрізнятися, але тенденція буде такою ж.
З колегою погоджується Максим Орищак.
– Якщо податки, сплачені українцями, перевищують фінансову підтримку з боку Польщі, виходить, що багатші українці сплатили утримання своїх співгромадян на соціалці, – міркує Орищак. – А різниця пішла на користь польської держави. Якщо говорити про інші країни, то там буде менш вражаюча статистика, оскільки більшість українських біженців зосередилися саме у Польщі. Так, якщо в Польщі залишилося близько 1,169 млн осіб, то, наприклад, у Молдові – 86 тисяч, Словаччині – 78,3 тисячі, Угорщині – 24,4 тисячі.
Водночас президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко вважає, що інформація про 2 млрд євро недостовірна та взята зі стелі.
– Звичайно, українці сплачують податки у Польщі, але не так багато, – каже експерт. – Щодо озвучених цифр, то вони дуже умовні. Просто прикинули, скільки в середньому українець міг би купити товарів у Польщі, помножили на число біженців та порахували, скільки вони за таких покупок сплатили ПДВ. Якщо так рахувати, то у нас українці платять ще більше податків. Загалом просто хайп, заснований на вигадці, що українці годують Польщу.
Більше того: експерт каже, що не здивується, якщо цифри перекрутили ще більше, і 2 млрд євро – це не ПДВ, а загальна вартість всього того, що українці купили у Польщі.
Аналогічної думки дотримується економіст Олександр Гаврутенко.
— Названа сума – це не дані із податкової інспекції, де нібито українці прямо сплатили такий розмір податків. Це приблизний розрахунок за кількістю українських біженців, які проживають у Польщі, з яких через звичайне споживання формуються доходи бюджету у вигляді непрямих податків, таких, як ПДВ, — зазначив Гаврутенко у коментарі «КП в Україні». — Оплачують вони покупки для свого життєзабезпечення із заощаджень чи із заробітної плати, хто працює, чи через гуманітарну допомогу, фінансову чи в натуральному вигляді, – це все йде до розрахунку цієї суми. І, виходячи з таких розрахунків, навряд чи можна сказати однозначно, який у результаті складається баланс витрат і вигод для країн Європи. Думаю, що, поки наші громадяни змушені втекти від війни, більшою мірою вони все ж таки перебувають на забезпеченні країн, що приймають. Але з кожним днем рівень інтегрування їх до європейської економіки ставатиме дедалі вищим, і, звичайно ж, у більш довгостроковій перспективі це забезпечить додатковий позитивний внесок у темпи її зростання.
Хтось втрачає, а хтось знаходить…
Незважаючи на все вищесказане, закон збереження матерії, як і раніше, в силі. Тобто, якщо кудись мільярди прийшли, то звідкись вони все ж таки пішли, як би експерти цьому не чинили опір. І для загального розуміння було б непогано дізнатися відповідь на запитання: якою втраченою сумою для України обернулися ці 2 млрд, сплачені у Польщі?
Владислав Банков вважає, що це незрівнянні величини, які існують у різних вимірах. Хоча б тому, що Польща є одним із локомотивів європейської економіки, а Україна – зруйнована війною.
Олександр Гаврутенко переконаний, що для України це прямі втрати і у податках, і у робочій силі. А особливо в обсязі споживання, зменшення якого має такий самий негативний мультиплікаційний ефект для ділової активності і, як наслідок, для всієї економіки країни.
– У сучасному світі будь-яка допомога – це дорога з двостороннім рухом, – резюмував аналітик Олексій Кущ. — ЄС у 2022 році виділив Україні пакет допомоги на суму 18 млрд євро. При цьому щомісяця п’ять мільйонів українців витрачають у ЄС приблизно 3 млрд євро, перерахованих з України, тобто 36 млрд євро на рік. Крім того, Україна передала ЄС «демографічний подарунок» у вигляді кількох мільйонів дітей, які швидко соціалізуються, та жінок фертильного віку, які народжуватимуть дітей, працюватимуть і створюватимуть ВВП. Не забувайте, що зараз основним двигуном ВВП є споживання. Найнижче споживання у пенсіонерів – вони залишилися в Україні. А найвище – у жінок віком 25-45 років, і саме вони зараз значною мірою перебувають у Європі. Крім того, Європа користується кількома сотнями мільярдів доларів заблокованих російських активів. І констатація цих фактів – не знецінення допомоги Європи, яку важко переоцінити, а ілюстрація процесів «зустрічного руху» у глобальному світі.
