«Захищав Україну у перших рядах», — історія полеглого захисника із Вінниччини Сергія Тісного

За інформацією: Суспільне Вінниця.

Сержант Сергій Тісний із Вінниччини, який загинув 14 грудня 2023 року. Роман Рибачук

Сьогодні, 7 червня, свій 49-й день народження мав би святкувати сержант Сергій Тісний із Вінниччини, який загинув 14 грудня 2023 року на південному напрямку. У пам'ять про захисника Суспільне розповідає його історію.

Сергій Володимирович Тісний народився 7 червня 1975 року в селі Яланець, що у Бершадській міській громаді Гайсинського району Вінницької області. У родині, де було троє дітей, він був наймолодшим.

У 1991 році закінчив місцеву школу та вступив на навчання до Ольгопільського професійно-технічного училища. А вже в 1993 році отримав фах електрика‌. Після навчання — потрапив на строкову службу до військової частини 3028. Згодом проходив службу у частині в місті Охтирка Сумської області.

У 1994 році Сергій Тісний демобілізувався та почав працювати на фермерському господарстві, згодом працював на будівництві за кордоном. Після подій Революції Гідності у Києві й початку антитерористичної операції на сході України, прийняв рішення доєднатися до лав українських захисників.

Воював у рядах 101-шої окремої бригади охорони Генерального Штабу ЗС України. Був головним сержантом взводу, проявляв лідерські якості й неодноразово ставав міцною опорою для побратимів під час виконання бойових завдань, зокрема, у Краматорську.

Із 2017 року Сергій Володимирович знову повернувся до цивільного життя. Деякий час працював у столиці на будівництві. Мріяв там оселитися, біля старшої сестри з племінником. Але згодом знову повернувся до рідного краю, щоб доглядати за старенькою матір’ю.

"Брат часто приїздив у Київ до нас у гості. Дуже багато уваги приділяв моєму синові. Їм обом завжди було цікаво один з одним. Вони разом ходили на прогулянки, гуляли з собакою, а Сергій полюбляв оповідати про свої пригоди за кордоном. Він став свого роду наставником для мого сина‌", — ділиться теплими спогадами про молодшого брата Лідія Володимирівна.

24 лютого 2022 року Сергій Володимирович повернувся на службу.

"Він готувався захищати державу та нашу родину у перших рядах оборонців і не сумнівався ні хвилини", — пригадує сестра Сергія. На початку березня 2022 року вступив на службу командиром відділення підрозділу охорони однієї з авіаційних бригад Повітряних Сил ЗС України.

Згодом він прийняв рішення проявити себе у боях на передових позиціях фронту та разом із підрозділом вирушив до Зведеної стрілецької бригади Повітряних Сил ЗСУ. Там із побратимами мав змогу відточити військову майстерність та поглибити свої знання в тактичній медицині, вогневій підготовці, тактиці дій на полі бою та інших військових дисциплін.

Вересень 2023-го сержант Сергій Тісний зустрів уже на передовій. Разом з бійцями йому вдалося прорвати російську оборону та почати формувати плацдарм для контрнаступу на лівому березі Дніпра. Загинув Сергій Володимирович 14 грудня 2023 року під час відбиття чергової атаки. Російські військові вели масований обстріл позицій українських оборонців. Один зі снарядів поцілив біля сержанта.

Із захисником попрощалися 24 грудня у селі Яланець. У нього залишилися мати та старша сестра з родиною.

За особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку сержант Тісний Сергій Володимирович удостоєний високої державної нагороди. Указом Президента України №40/2024 від 2 лютого 2024 року нагороджений орденом "За мужність" III ступеня, на жаль, посмертно.

Новости Украины