Фото: Facebook Верховна Рада
Цього тижня депутати мають намір нарешті взятися до другого розгляду законопроєкту № 10449 – про новий порядок мобілізації. За домовленістю на першому читанні ініційований Кабміном документ був прийнятий одним помахом руки, “розбір польотів” обіцяли до другого.
За орієнтовними підрахунками, до законопроєкту подано понад 4200 правок від партій, фракцій та окремих наших обранців. Отже, баталії будуть цікавими. Які положення викликали найбільше суперечок — в Коротко про.
1. Демобілізація: скільки кому воювати?
За чинним законом військові, яких мобілізовано з 24 лютого 2022 року, повинні служити до закінчення воєнного стану, якщо не мають підстав для звільнення (здоров’я, сімейні проблеми). Але вже на другому році війни стало очевидно, що сили людей не вічні і вони не безсмертні.
Прийнятий у першому читанні законопроєкт передбачає, що демобілізація може бути оголошена через 36 місяців безперервної служби. Принаймні військові отримають право на написання таких рапортів, а от коли прохання про відставку будуть задоволені, вирішуватиме Ставка Верховного Головнокомандувача.
Народний депутат від «Європейської солідарності» Володимир В’ятрович заявив , що разом з дев’ятьма колегами подав 34 поправки до законопроєкту. Зокрема, таку, яка скасовує норму “у строки за рішенням Ставки”, бо вони можуть бути безкінечними.
“Мобілізація не може бути рабством до загибелі, важкого поранення чи кінця війни, у людей є межа фізичних і моральних сил”, — переконаний народний депутат.
Суперечки, вочевидь, розгорнуться і через термін “36 місяців”. Більшість наших депутатів переконані, що стільки мають триматися лише ті, хто служить у тилу або в службах забезпечення. Для тих, хто виконує бойові завдання на лінії зіткнення, строк треба скоротити як мінімум до 18 місяців, як максимум – до 12.
В ефірі телемарафону заступник голови Комітету ВР з питань нацбезпеки та оборони Єгор Чернєв сказав, що «тут ми будемо покладатися на позицію Генерального штабу. Тому що саме Генеральний штаб розуміє всю картину театру бойових дій…”. Водночас зауважив, що позиція комітету така, що повинен бути розподіл термінів за характером військової служби.
2. Заходи впливу
Ще одна болюча тема, і дуже болюча. В першій редакції законопроєкту Кабмін пропонував делегувати право запроваджувати так звані заходи впливу ТЦК та СП, у другій – дозволив військкомам звертатися до суду для накладання санкцій на умовних ухилянтів — тих, хто не з’явився за викликом. Покарання полягають у тимчасовому блокуванні всіх банківських рахунків та активів, забороні на виїзд за кордон та користування автомобілем.
Про наполегливе блокування цієї норми вже заявили депутати від “Батьківщини”, “Європейської солідарності».
Володимир В’ятрович назвав такий підхід “прикладом копіювання тоталітарної Росії” і пропонує посилювати покарання в межах Кодексу про адміністративні правопорушення чи Кримінального кодексу, але не вигадувати нових.
“Лише обговорення цих нововведень призвело до того, що громадяни зняли з рахунків у січні 27 мільярдів гривень – рекордний показник після лютого 2022”, — нагадав В’ятрович.
Судячи з недавнього брифінгу члена парламентського комітету з питань нацбезпеки Федора Веніславського, поки що депутати згодні допустити лише одне обмеження — на право керування транспортними засобами.
3. Інвалідність та догляд за людьми з інвалідністю
Влітку цього року Верховна Рада вже вносила зміни в чинний закон про мобілізацію. Зокрема, обмежила коло осіб, яким відстрочка надається у зв’язку із доглядом за дружиною з інвалідністю, батьками або батьками дружини. Виключений догляд за особою з інвалідністю ІІІ групи, щодо інших діє умова «що такі особи з інвалідністю не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати».
На прохання правозахисників та представників громадських організацій депутати внесли правки, які повертають попередню норму. Тобто знову розширюється коло осіб, які можуть отримати звільнення від мобілізації.
Голова фракції «Слуги народу» Давид Арахамія навіть пообіцяв, що це питання буде врегульоване і, схоже, не користь позиції Міноборони.
“Хочу повторити ще раз для тих, хто знову розганяє «зраду»: питання про І, ІІ та ІІІ групи людей з інвалідністю буде врегульовано. У чинному законодавстві передбачений один доглядач на одну особу з інвалідністю за її вибором. Тільки так. І мова не про «постійний догляд», а просто про догляд… Цю правку ми будемо відстоювати”, — написав він у своєму телеграм-каналі. Щоправда, не конкретизував, про який вибір йдеться і чи пропонують його запровадити. Бо поки вибору немає.
4. Аспірантів урівняють у правах
Також Арахамія обіцяє відстояти права аспірантів незалежно від форми навчання. Законопроєкт від Кабміну залишав право на відстрочку від призову тільки для тих, хто вчиться в аспірантурі за бюджетний кошт. Тих, хто платить за свій шлях у науку сам або готується до захисту кандидатської дисертації коштом підприємства чи благодійників, дозволялось призивати в армію.
Ця норма, зокрема, була розкритикована Уповноваженим Верховної Ради з прав людини Дмитром Лубінцем, який послався на вимоги ст. 24 Конституції України щодо рівності прав громадян та недопущення їх дискримінації за певними ознаками.
5. Електронний кабінет призовника
«Є деякі пропозиції, які вже й так були враховані комітетом (з нацбезпеки та оборони. — Авт.). Зокрема, це стосується обов’язку щодо відкриття електронного кабінету військовозобов’язаного. Комітет пропонує і погоджується з НАЗК, щоб це було не обов’язком, а правом», – заявила народний депутат від «ЄС» Ірина Фріз.
Йдеться про особисту сторінку військовозобов’язаного в електронному реєстрі “Оберіг”. За задумкою Міноборони, крім персональної інформації, туди мають надсилатися виклики до ТЦК та СП. Не побачив – сам винен.
Ідея викликала критику ще під час розгляду першого варіанту законопроєкту від Кабміну, оскільки нема такого закону, який би зобов’язував людину купувати і користуватися електронними гаджетами.
Заперечення проти електронних кабінетів міститься в поправках багатьох народних депутатів. Зокрема, команда Юлії Тимошенко обіцяє докласти зусиль, аби за “жодних умов не були узаконені антиконституційні норми”.
6. Придатний – непридатний
Ідея виключити поняття “обмежено придатних” обговорювалася з осені минулого року і знаходила більше прихильників, ніж критиків. Зокрема за “придатних” і “непридатних” висловлювався колишній головнокомандувач Валерій Залужний.
Ця норма законопроєкту вже обговорювалась як факт, але схоже, що в Раді думка дещо змінилася.
В недавньому телеефірі депутат від «СН» Єгор Чернєв зазначив, що «виникають питання», остаточної позиції в цьому питанні ще немає, тому що «пропозиції конкретної, вже фінальної, від Міністерства оборони і Міністерства охорони здоров’я ми поки що не бачили».
7. Засуджені: служити — не служити
Цікаво, що для певної категорії осіб за законопроєктом Кабміну умови мобілізації пом’якшувалися. Зокрема, йшлося про те, що засуджені на умовному терміні можуть призиватися добровільно. Зараз риторика депутатів дещо змінилася – народний депутат від «СН» Федір Веніславський нещодавно заявив, що засуджені, які отримали покарання без реального відбуття його в місцях пенітенціарної системи, можуть бути мобілізовані на загальних засадах. Власне, в чинному законодавстві так воно і є.
В свою чергу Мін’юст обіцяє додати депутатам роботи із законопроєктом, який дозволить мобілізацію – тут вже точно тільки добровільну — для тих, хто відбуває покарання в колоніях. За виключенням засуджених, які скоїли злочини проти основ нацбезпеки та статевих свобод.
Коментарі
У такому вигляді документ шкідливий
Георгій Мазурашу, народний депутат від “Слуг народу”:
— Понад 4000 правок – це не рекорд. Було і 20 000 за нашої каденції. В середньому, на одного депутата припадає по 10 правок. Є, звичайно, такі, хто звинувачують депутатів, що вони спамлять важливий законопроєкт. Але для такого великого документу і такої великої кількості змін, які хочуть запровадити, це нормально.
Георгій Мазурашу зазначає, що у нього самого десь 250 правок, і це ще всі не рахував, бо підписав ряд пропозицій від своїх колег.
— Я подавав правки, якими відобразив своє бачення процесу мобілізації, що його виклав у альтернативному законопроєкті. Також подав правки, які отримував від організацій людей з інвалідністю, спортивних товариств. Всі правки по суті, технічних, де правлять “і” на “та”, немає. Я казав і кажу вкотре: у такому вигляді, як є, законопроєкт шкідливий для сфер, які пропонується дорегулювати – для армії та економіки.
Якщо вихолостять, який буде сенс?
Олег Жданов, військовий експерт:
— Верховна Рада, схоже, влаштувала італійський страйк. Якщо президент каже, що цей законопроєкт невідкладний, то чому його розглядають майже пів року? Коли у 1994 році приймали Конституцію, Леонід Кучма закрив депутатів у Раді і до п’ятої ранку не випускав, поки не проголосували. А сьогодні війна, сьогодні фронт без людей!
Олег Жданов вважає, що, коли депутати надто вихолостять законопроєкт, в ньому просто вже не буде сенсу.
— Я одразу казав, що не треба окремого нового закону, не треба ламати систему під час війни. Щоб оптимізувати мобілізацію, достатньо було внести зміни в уже чинний закон. А так депутати то кудись на місця їдуть, то ще чимось зайняті. Таке враження, що більше думають про наступні вибори, ніж про нагальні проблеми країни. І може бути таке, що ніде буде вибори проводити.
Стараються зменшити суспільний стрес
Олег Постернак, політтехнолог:
— Депутати несуть велику політичну відповідальність, коли будуть голосувати за цей законопроєкт у другому читанні. І розуміють, що їх підписи можуть вивчати через лупу. Для тих, хто хоче продовжувати політичну кар’єру, це дуже відповідальне голосування.
Тому максимально стараються, роблять все можливе, щоб зменшити суспільний стрес і тривогу з приводу введення в дію деяких норм, показати, що захищають права громадян країни. Ну і, звісно, не минають нагоди вдало попіаритися на темі “справедливої мобілізації”.
Історія питання
Перший законопроєкт, над яким кілька місяців працювали Генштаб та Міноборони, надійшов у Раду наприкінці грудня минулого року. 11 січня він був повернутий на доопрацювання.
Дороблений варіант Кабмін представив депутатам 30 січня. В першому читанні він був проголосований 7 лютого без обговорення в сесійній залі. Всі дискусії депутати відклали до другого читання. За оптимістичними прогнозами після внесення правок закон може бути ухвалений до кінця березня.
