За інформацією: Суспільне Чернівці.
Юрій Халавка. Джерело: Суспільне Чернівці
Запорізька атомна електростанція – найбільша у Європі. З березня 2022 року вона перебуває в окупації російських військових. За словами керівника ГУР Кирила Буданова, росіяни замінували чотири енергоблоки станції та ймовірно можуть підірвати її. Про це Буданов заявив 25 червня.
Суспільне Чернівці запитало у доктора хімічних наук Юрія Халавки, чи є загроза для Буковини, якщо російські військові підірвуть ЗАЕС, та як діяти у разі підриву станції.
Якими можуть бути наслідки для Чернівецької області у разі підриву ЗАЕС?
Більшість сценаріїв вибуху на ЗАЕС передбачають невелику небезпеку для віддалених областей України. Крім того, кліматичні тенденції, наприклад, вітер, спрямований в інший бік – це, як правило, південний схід, каже завідувач кафедри хімії Чернівецького університету Юрій Халавка.
Навіть, якщо буде масштабне пошкодження й велика кількість радіоактивних речовин потрапить у повітря, то, враховуючи погодні тенденції, ймовірність забруднення в нашому регіоні досить невелика.
За яких умов ймовірність забруднення Чернівецької області може збільшитись?
Це може бути тривала пожежа, як, наприклад у Чорнобилі, або відсутність можливості ліквідовувати наслідки вибуху – це теж може бути проблемою, бо територія станції замінована, також ліквідаторів можуть не допускати до АЕС або не даватимуть їм можливості спокійно працювати.
За таких умов радіоактивні речовини тривалий час надходитимуть у повітря, загроза збільшуватиметься щодня.
Так чи інакше, ці речовини все одно ширитимуться континентом, але гадаю, що їх кількість буде невелика.
Як поширюються радіоактивні речовини: летять, падають та осідають?
Це залежить від багатьох метеорологічних умов, наприклад, розміру пилинок.
У Чорнобилі проблема була у тривалій пожежі й ці частинки пилу були дрібними. Повітряні потоки їх легко підхоплювали й вони могли далеко поширюватися. Якщо на ЗАЕС буде просто вибух, то ймовірність, що такий пил утвориться, невисока, отже це може бути локальне забруднення.
Основне те, що велика кількість пилу має виділитися на самій станції, а це малоймовірно. Потім мають статися такі погодні умови, щоб цей пил в у великій кількості потрапив в інше місце. Все залежить й від умов на території, де може опасти цей пил – чи буде там дощ? Якою буде вологість повітря? Чи є там лісосмуги? У багатьох випадках ліс може затримати радіоактивний пил.
Після Чорнобиля й у нашому регіоні були забруднені місця. Але, знову ж таки, там це все тривало дуже довгий час. Сама конструкція реактора сприяла суттєвому поширенню радіації. На ЗАЕС це все безпечніше: реактори там вже певний час не працюють, також є жорсткіша система обмеження.
Як швидко може поширитись радіоактивний пил?
Вітер не поширюється миттєво, тому й пил не пошириться. Після Чорнобильської катастрофи в Україні є різні системи моніторингу радіаційного фону, у тому числі й у нашому інституті є одна з таких станцій.
Ми будемо чітко знати, чи достатньо велике забруднення та як воно поширюється. Зможемо відразу змоделювати ймовірність того, які території будуть забруднені. Потрібно розуміти, що ми краще підготовлені, ніж під час Чорнобиля.
Людям потрібно буде добу пересидіти у квартирах чи укриттях?
Дуже небезпечними є радіонукліди, які утворюються в процесі радіоактивного розпаду. Вони утворюють багато іонізуючого випромінювання, можуть накопичуватися в організмі та викликати, зокрема радіаційні опіки або гостру променеву хворобу.
Доба – це період, після якого вплив радіонуклідів на довкілля й організм суттєво зменшується. Крім того, за добу можна змоделювати ситуацію й визначити, в яких місцях та кількостях є забруднення.
Куди поширилася хмара, де сталися опади й накопичився пил – це все можна картографувати, щоб розуміти, на яких територіях потрібна евакуація, а де – ні. Це ніби оперативна можливість перечекати.
Ідеї про те, що слід мати добовий запас продуктів та герметично закрити вікна, щоб пересидіти вдома або сховищі, – це хороші поради. На відміну від застосування ядерної зброї, у випадку вибуху на ЗАЕС ми можемо багато чого передбачити й змоделювати, а отже – бути готовим.
Найбільший вплив буде в радіусі 20 кілометрів?
Гадаю, що зона ураження може бути й меншою. Зазвичай навколо атомних електростанцій проєктують відповідні зони спостереження та зони обов'язкового відселення людей у разі аварії.
Ці речі передбачені, є відповідні плани. Навіть жителі, які там проживають, вони проінформовані. Наскільки це буде можливо зробити на окупованій території, сказати важко, але загалом такі речі є.
Якщо проводитимуть евакуацію до Чернівецької області, чи можуть “привезти” радіоактивні речовини на транспорті та одязі?
Насправді ні, розповідає Халавка. Такі евакуації мають заходи контролю: транспорт, який виїздить із забрудненої зони, обов'язково миють, а людей ізолюють.
Безпосереднього зараження, як у випадку коронавірусу, немає. Організм людини може накопичувати радіонукліди, але є різні заходи, які це передбачають. Тому я б щодо цього не переймався.
Що робити буковинцям у випадку підриву АЕС?
Першочергово – слухати повідомлення Служби з надзвичайних ситуацій та відповідних міністерств. Багато що залежатиме від кліматичних умов та обсягів руйнувань, тому прийматиметься багато рішень.
У нас є досвід Чорнобиля та війни. Не бачу підстав не довіряти державним службам, адже вони будуть мати найбільш цілісну картину. Якщо у певному регіоні буде загроза, про це попередять та організують евакуацію.
Слід мати прості засоби захисту від того ж пилу, наприклад, респіратори. Це важливо, бо радіоактивні речовини небезпечні тим, що потрапляють в органи дихання або харчові продукти.
Якщо можливо додатково захистити себе, то це непогано. Але це не означає, що як тільки ви дізналися про вибух чи якусь надзвичайну ситуацію, то треба відразу одягати на себе респіратор та тільки в ньому й ходити.
Коли гіпотетично ці речовини будуть в наших краях, тоді можна буде використовувати ці засоби.
В якому випадку потрібно пити йодид калію?
Йодид калію можна приймати лише тоді, коли про це повідомить влада чи ДСНС, про це у коментарі Суспільному розповіла директорка обласного департаменту охорони здоров'я Наталія Свестун. Для профілактики його не приймають.
"У нашій області є термін, коли можемо приймати цей препарат – це від шести до десяти годин з моменту вибуху. Йод не захищає людину від радіації, лише допомагає захистити щитовидну залозу від радіоактивного йоду".
Чи є йодид калію у Чернівецькій області?
Область отримала велику кількість йодиду калію від Міністерства охорони здоров'я, каже Свестун. Його вистачить на 86% населення. Також є пункти розподілу йодиду калію – це центри первинної медико-санітарної допомоги та лікарні.
Крім цього, за потреби громади можуть самостійно закуповувати йодид калію. Також препарат є в аптеках області.
"Якщо буде інформація, що потрібно буде приймати йодид калію, то людина може зателефонувати до сімейного лікаря, щоб не стояти в чергах. Також його можна буде отримати у приймальних відділеннях лікарень".
