ФОТО: «Варта-1»
У суботу, 3 червня, Львів попрощається з двома Героями. Андрій Патрайко та Віктор Петров загинули, захищаючи Україну від російських окупантів.
Чин похорону розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла, об 11:30 відбудеться міська церемонія прощання на площі Ринок. Поховають Героїв на Личаківському кладовищі.
Маршрут похоронної процесії: Гарнізонний храм свв. апп. Петра і Павла УГКЦ (вул. Театральна, 11) – пл. Катедральна – пл. Ринок (міська церемонія прощання) – вул. Руська – вул. Підвальна – вул. Винниченка – пл. Соборна – вул. Пекарська – вул. Шімзерів – вул. Мечникова – Личаківський цвинтар.
Віктор Петров («Лелека») (19.09.1989-26.05.2023). Народився у Львові у родині військовослужбовців.
Навчався у Середній загальноосвітній школі №13, Приватній школі-гімназії «Еврика», згодом вступив до Ліцею «Оріяна» Львівської міської ради. Здобув вищу освіту на факультеті міжнародних відносин Львівського національного університету імені Івана Франка. Закінчив військову кафедру Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного за спеціальністю «Розвідка», де здобув звання «молодший лейтенант».
У мирний час працював у філії ТОВ «Нестле Україна» та ТОВ «Софтсерв», потім розпочав кар’єру у Молодіжній громадській організації «Інститут Суспільних Ініціатив». Був редактором видання «Сихів Медіа», співзасновником, продюсером та креативним менеджером «WHAT IF creative studio».
Вів здоровий спосіб життя та був винятково різносторонньою людиною: організовував веломарафони «Львівська Сотка», брав участь у походах та квест-пробігах, здобув синій пояс із джиу-джитсу та чорний пояс із айкідо. Займався скелелазінням, сноубордингом, захоплювався фотографією. Опікувався онкопацієнтами, активно співпрацював із благодійним фондом «Із янголом на плечі».
Маючи виняткове почуття обов’язку щодо захисту Батьківщини, вступив до лав 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. Під час проходження служби отримав звання «лейтенант». Будучи командиром взводу, посилено вивчав військову справу та вважав це своїм «найкращим проєктом». Перед загибеллю виконував обовʼязки командира роти та мав у підпорядкуванні більше 100 військовослужбовців, які його надзвичайно поважали.
У Віктора Петрова залишилися батьки, бабуся, дядько, тітка, двоюрідні сестри та племінники.
Андрій Патрайко (24.12.1971-25.03.2022). Уродженець села Зубра Львівської області.
Навчався у Львівській загальноосвітній школі I-III ступенів №82 Львівської міської ради Львівської області. Закінчив колишнє Професійно-технічне училище №53.
Із 1991 року працював у ТзОВ «Спільне українсько-канадське підприємство «Міст-Тур». Згодом перебував на службі в органах внутрішніх справ, а з 2000 року працював за кордоном.
У 2013 році повернувся на Батьківщину, щоб відстоювати інтереси громадян на Майдані Незалежності. Потім виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі добровольчого полку «Дніпро-1».
Повернувшись до цивільного життя, активно займався волонтерською діяльністю.
Із початком повномасштабного вторгнення рф добровільно повернувся до Збройних Сил, боровся із російськими окупантами у лавах 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ.
У Андрія Патрайка залишилися батько, дружина, троє синів, донька, онука, сестра, племінники та племінниці.
