Найбільш тепла за час багатьох поколінь зима, яка минула практично за повної відсутності опадів, позначилася на всіх сферах як людського життя, так і природи. І якщо ми без снігу та морозів почувалися набагато комфортніше, ніж зазвичай, то для довкілля, а особливо водойм, ситуація з відсутністю повноцінних зимових опадів могла б уже зараз обернутися справжньою катастрофою. І так би, напевно, і сталося, якби не інша погодна аномалія – рекордно дощовитий травень…
Важко було не помітити, що останнє десятиліття водойми довкола Чернігова переживають далеко на найкращі часи. Вода в Десні вже давно не підіймалася на достатній для повноцінного весняного паводка рівень. А від переважної більшості невеличких озер, на які була багата місцина по той бік пішохідного та автомобільного мостів, лишилися тільки невеличкі заглиблення в землі, що вже рясно позаростали кущами і польовою травою…
Упродовж зими синоптики фактично щотижня фіксували теплові рекорди. Загалом же такої теплої та фактично безсніжної зими Чернігівщина, та й Україна в цілому, не знала ледь не з сотню років. Звичайно ж, такі природні аномалії, хоча й дуже нехарактерні для нашої території, утім періодично все-таки трапляються. І все було б нічого, але нинішня зима могла посилити тенденцію останнього десятиліття – падіння рівня води в річках та озерах. Своєрідний антирекорд у цьому плані відбувся п’ять років тому, коли рівень води в Десні був усього на 69 сантиметрів вище умовного нуля. Відтак 2015 рік запам’ятався багатьом чернігівцям саме тим, що в деяких місцях Десну можна було з легкістю перейти вбрід. Тоді ж почали критично міліти або ж зовсім пересихати озера, а в криницях стала зникати вода.
За словами начальниці відділу гідрології обласного центру з гідрометеорології Тетяни Полєвик, завдяки аномальній зимі антирекорд п’ятирічної давнини, майже напевно, був би побитий. Але на заваді цьому став дощовитий травень.Відтак кількість опадів за минулий місяць склала від 101 до 152 міліметрів. Тобто в середньому перевищення норми у два з половиною або й три рази. До того ж нехарактерна для цього місяця прохолода (дещо подібне за останні 40 років спостерігалося в рік здобуття Україною незалежності) також внесла свою лепту в те, що падіння рівня води не тільки зупинилося, а й навіть дещо зросло і нині становить 177 сантиметрів вище умовного нуля.
Утім чи означає це, що пересихання водойм все ж таки вдасться уникнути.
– Основна причина обміління водойм, яке ми спостерігаємо останніми роками, – падінням рівня ґрунтових вод, – наголосила Тетяна Полєвик. – Справа в тому, що в теплу пору року, коли опадів менше, а підживлення за рахунок танення снігів, як це буває навесні, немає, річки й озера починають підживлюватися саме за рахунок ґрунтових вод.
Вода, яка випала на землю з рясними травневими дощами, так би мовити, не пішла в нікуди. Вона стала джерелом поповнення саме для ґрунтових вод, а отже – і стратегічним резервом, з якого під час посухи будуть живитися водойми.
Ситуацію поліпшує й те, що травень видався дощовитим не тільки для Чернігівщини, а й для наших північних сусідів, а отже Десна буде живитися підземними водами на всіх територіях, через які долає свій шлях.
Утім це не означає, що небезпека обміління минула. Рівень води в Десні на Чернігівщині від початку травня збільшився на 30–40 сантиметрів. Але попри такий підйом ситуація й досі критична, адже він залишається найнижчим у порівнянні з аналогічним періодом за час багаторічних спостережень. Так, рівні води в Десні нині наближені до показників антирекордного 2015 року.
Тож травень став лише своєрідним відпочинком для водойм, але аж ніяк не порятунком. Загалом, за оцінками синоптиків, у даній ситуації слід сподіватися лише на те, що літо буде не менш дощовитим та прохолодним, ніж травень. Адже якщо разом із календарним літом до нас прийде і фактичне, то критичного падіння рівня води, яке може позначитися на екології нашого регіону найгіршим чином, практично не уникнути
Рівні води на річках Десні, Снові, Сеймі в порівнянні з минулорічними показниками зменшились на 6–79 см у залежності від кожної водойми.
Подальша ситуація з наповненням водних об’єктів залежить від того, які погодні умови чекають на нас улітку.
Еженедельник "Семь Дней"
