Нам давали 72 години, але забули, що у нас війна з 2014 року.
Нас намагались налякати літаками, ракетами та авіабомбами. Але техніку так званої другої армії світу палили «коктейлями Молотова».
Нас намагались налякати визнанням так званих «рєспублік» і розповідали про «спасєніє руского народа Донбаса». Але! Донеччина – це Україна. Так було є і буде. І 23 лютого 2 роки тому ми заявили про це на площах своїх міст: «Українці чинитимуть опір»!
Жителі тимчасово окупованих територій сповіщали про розташування та переміщення ворога. На вільних територіях будували блокпости та розгорнули масштабну волонтерську роботу.
До лав ЗСУ, СБУ та Нацполіції стали тисячі жителів Донеччини. Є унікальні випадки, коли жителі окупованого Донецька виїжджали на вільні території, щоб стати на захист рідної землі у складі Сил оборони.
Звичайні люди взяли до рук зброю та пішли захищати своє. Надзвичайно сміливі, вірні та незламні! Ми пам’ятаємо всіх героїв, які стали на захист України ще до повномасштабного вторгнення. І їм — така сама честь і слава, як і тим, хто прийшов до війська після 24 лютого. Дякую кожному і кожній!
Пліч-о-пліч з ДСНС та Нацполіцією, військовими адміністраціями та волонтерами ми евакуювали з-під обстрілів дорослих і дітей, доставляли гуманітарну допомогу. Було складно, окупанти руйнували логістичні шляхи, обстрілювали евакуаційні маршрути. Але ми бачили очі врятованих людей – вони щодня дають нам сили боротись далі!
росіяни принесли на Донеччину біль та горе – тисячі вбитих у Маріуполі, Волновасі, стерті з лиця землі міста, закатовані люди в Лимані. За кожного вбитого українця росіяни мають понести покарання!
Тому ми боремось далі – підтримуємо жителів наших міст, допомагаємо Силам оборони заради єдиної мети!
Донеччина. 10 років спротиву. 2 роки незламності. Боротьба триває!
