За інформацією: Суспільне Дніпро.
Наталія разом із донькою. Суспільне Дніпро/Олександр Шалдибін
Наймолодшій доньці Наталі всього рік, а найстаршому сину – 15. За її словами, вимушений переїзд діти сприймають важко.
"Змирилися, спочатку плакали дуже, переживали, думали, як воно це все буде. Але звиклися з цією думкою, вже не плачемо", — зазначила вона.
Сини Наталі – Костя (ліворуч ) та Микита. Суспільне Дніпро/Олександр Шалдибін
У Києві Наталю та її дітей прихистять родичі. Жінка розповіла: довелося залишити собак та котів – за ними доглядатимуть сусіди, які поки що не виїжджають.
Евакуація з прифронтової Слов’янки на Дніпропетровщині. Суспільне Дніпро/Олександр Шалдибін
Разом з родиною Наталії евакуйовуються і їхні сусіди – Давид з дружиною. Чоловік зазначив: армія РФ вдарила по будинку культури, який в 100 метрах від оселі подружжя. Наразі подружжя планує їхати до батька в Одесу.
"Переживаємо за війну. Вирішували всією сім’єю: до останнього не сидіти, до того, що буде усюди прилітати й так надумали виїжджати", — сказав він.
Давид. Суспільне Дніпро/Олександр Шалдибін
Цього разу заявок на евакуацію було багато, тож людей вивозили трьома екіпажами, розповів консультант гуманітарної місії Віталій. За його словами, усіх відвезли в тимчасовий прихисток.
"Із села Слов’янка 19 людей, це сім сімей, а з цих 19 дітей — дев'ять це діти. Евакуювали їх до Павлограда, вони там отримали потрібну допомогу, оформили грошову допомогу", — зазначив чоловік.
Консультант гуманітарної місії Віталій. Суспільне Дніпро/Олександр Шалдибін
У шелтері людям допомагають оформити документи та знайти житло, повідомив Віталій. Також з евакуйованими працюють психологи.
Автор — Даниїл Ніколаєнко
