- Маріанна Романенко — мама 19-річного Артема з села Верблюжка Кіровоградщини, який став посмертним донором для чотирьох людей. З її слів, не одразу погодилася на донацію, але в пам’ять про сина вирішила допомогти врятувати інших людей. Суспільному жінка розповіла про рішення родини та бажання зустрітися з людьми, яких врятував її син. Його серце, печінку та нирки пересадили пацієнтам Інституту серця та лікарні «Охматдит». Нирки — двом жінкам з Києва, серце – жительці Рівненщини, а 17-річній дівчині з Полтавщини печінку.
- «Вирішили, нехай його органи живуть далі»
- «Шанс врятувати життя іншим»
- Як відбувалась посмертна донація органів Артема
- Як працює система посмертного донорства на Кіровоградщині
- Що відомо про аварію у Верблюжці
За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Маріанна Романенко — мама 19-річного Артема з села Верблюжка Кіровоградщини, який став посмертним донором для чотирьох людей. З її слів, не одразу погодилася на донацію, але в пам’ять про сина вирішила допомогти врятувати інших людей. Суспільному жінка розповіла про рішення родини та бажання зустрітися з людьми, яких врятував її син. Його серце, печінку та нирки пересадили пацієнтам Інституту серця та лікарні «Охматдит». Нирки — двом жінкам з Києва, серце – жительці Рівненщини, а 17-річній дівчині з Полтавщини печінку.
«Вирішили, нехай його органи живуть далі»
Артем та його дівчину збила машина, це було 9 листопада. За день хлопець помер в лікарні.
«У центр вони завжди ходили гуляти. Їхала машина і їх збила. Я приїхала на другий день до лікарні о 10-й ранку. Лікар сказав, що дуже погані новини. А потім ми тільки приїхали додому, і нам лікар подзвонив й сказав, що мозок загинув».
Маріанна Романенко. Суспільне Кропивницький
Фото Артема, яке стоїть на столі в його будинку. Суспільне Кропивницький
У кімнаті сина його мама зберігає малюнки, дипломи та подяки за участь у творчих конкурсах під час навчання в школі. З її слів, Артем був веселим і добрим, любив танцювати.
«Ми з самого дитинства його Тьомичек називали, він у нас Тьома був і любив, щоб ми так говорили. Танцювати він любив, дуже любив. У школі за танці перші місця займав, гарно танцював. Характер у нього був хороший, він нікого ніколи не образив».
Грамоти, дипломи та сертифікати Артема. Суспільне Кропивницький
Артем — четверта дитина у родині, всього в сім’ї п’ятеро дітей.
«Я подумала, що якщо мій син вже не може жити дальше, то нехай хоча б врятувати інших людей й дати їм шанс на життя. Нам дали час на роздуми, ми всією сім’єю подумали і вирішили, що нехай його органи живуть далі. Важко й одночасно трохи полегшення, бо знаєш, що його органи далі в інших людях живуть».
Артем у дитинстві. Маріанна Романенко
Жінка хоче зустрітися з людьми, для яких її син став донором.
«Дуже хочу їх побачити, познайомитися з ними».
«Шанс врятувати життя іншим»
До обласної лікарні в Кропивиницькому Артема привезли у вкрай важкому стані – розказав лікар трансплант-координаторЦе медичний працівник, який організовує процес трансплантації органів або тканин: від виявлення потенційного донора до координації роботи медичних команд і взаємодії з пацієнтами та їхніми родинами Ярослав Чорний. На наступний день констатували смерть мозку.
«На момент постановки смерті мозку ми інформуємо родичів, що буде відбуватися консиліумСпільна нарада кількох лікарів або фахівців для вирішення складних медичних питань. для діагностики та констатації смерті мозку. Після підтвердження лікар трансплант-координатор проводить розмову з родичами, чи вони можуть надати згоду на донацію органів для інших людей. Для кожної родини це велике горе, але є шанс врятувати життя іншим людям».
Ярослав Чорний. Суспільне Кропивницький
Як відбувалась посмертна донація органів Артема
12 жовтня в Кропивницький на забір органів Артема приїхали три бригади медиків із київського Інституту серця та лікарні «Охматдит», розповіла трансплантолог, хірург серцево-судинний Інституту серця Софія Чайковська.
«Забір – це така дуже емоційна частина трансплантації, особливо цього разу, адже це був молодий хлопчик. Коли провозили ліжко з пацієнтом в операційну, створили коридор пошани. Всі співробітники лікарні, трансплантологи, схилили голови для того, щоб віддати данину подяки людині, яка жертвує своїми органами для порятунку інших життів».
Артем Романенко став посмертним донором для чотирьох людей. Український центр трансплант-координації
19-річний Артем став донором для чотирьох людей.
«Перед забором я завжди кажу донору слова подяки. Також кажу подяки родичам донора за такий милосердний вчинок, який вони зробили. Це треба бути дуже сильними і милосердними людьми, щоб у найважчу хвилину свого життя зробити такий вибір і подумати про інших. Врятувати інших людей. Ми щасливі, що нам вдалося врятувати нашу пацієнтку».
Софія Чайковська розказала, що серце пересадили 44-річній жінці. Її вже виписали додому.
«Вона тривалий час була в нашому Інституті серця. В тяжкому стані більше пів року, але протягом останніх трьох місяців вона постійно декомпенсовуваласЦе стан, коли серце не може достатньо ефективно перекачувати кров, а організм уже не здатний компенсувати це порушення. Через це стан пацієнта погіршується: можуть виникати або посилюватися задишка, набряки та слабкість.я, знаходилася у відділенні інтенсивної терапії, і близько трьох тижнів вона знаходилася на апараті ЕКМО — спеціальному штучному серці й легенях, які допомагають її серцю працювати, і це такий міст до трансплантації, механічний, який дозволяє пацієнтам дочекатися на донорський орган».
Печінку пересадили 17-річній Христині в лікарні «Охматдит», розповів керівник програми трансплантації органів лікарні Олег Годік.
«Дівчинка майже два тижні чекала на цей орган. Вона була в реанімації. В неї була гостра печінкова недостатність на тлі гострої хвороби Вільсона-Коновалова. Це метаболічне захворювання, через яке мідь накопичується в печінці і призводить до незворотних змін. Це потребує негайної трансплантації».
У Христини не було родинного донора, тому чекали на трансплантацію.
«Це був єдиний шанс на її життя. Ми отримали сповіщення від Українського центру трансплант-координації щодо можливості такої, що є потенційним донором. Ми переглянули всі документи й зрозуміли, що це ідеальний варіант. По співставленню і по всьому підходив для нашої Христини».
Зі слів лікаря, нині дівчина вдома.
«Вона вчора, 2 листопада, була на контрольному огляді, почувається добре, у нас все йде по плану. Будемо мати надію, що і далі все буде так. Від свого імені та й від імені нашої команди хочу висловити слова вдячності за той мужній вчинок, який зробили батьки у досить важкий час для них».
Як працює система посмертного донорства на Кіровоградщині
З 2023 року на базі обласної лікарні відбулося 10 заборів органів від 10 посмертних пацієнтів, розповів медичний директор Микола Думен.
«Якщо родичі надають таку згоду, тоді ми зв’язуємося із Всеукраїнським координаційним центром по трансплантології. Проводиться забір аналізів, які ми відправляємо в Київ у центр. В ньому в подальшому відбувається підбір донора, підбір реципієнта для цих органів. Коли вже прийняли рішення, що буде відбуватися забір органів від пацієнта, то всі, хто є на роботі у найближчих відділеннях й хто може вийти, організовують коридор пошани й хвилину мовчання. Під час коридору пошани везуть пацієнта в операційну».
Микола Думен. Суспільне Кропивницький
Для того, щоб відбувся забір органів, мають бути констатація смерті мозку і згода від законних представників донора. Після цього відбувається співставлення донора та людини, якій пересаджуватимуть орган.Реципієнт
«Що стосується статистики листа очікування, ми щоквартально її оновлюємо і за останніми даними у нас близько 4,5 тисячі пацієнтів, які очікують на трансплантацію. Завжди на першому місці найбільша потреба — це трансплантація нирки, за нею — трансплантація печінки, потмі — трансплантація серця, а далі — поєднані трансплантації серця і легенів, комплекс нирка-підшлункова. Понад дві тисячі людей нині очікують на трансплантацію нирки», — розповів завідувач відділу органної трансплантації Українського центру трансплант-координації Артур Карамян.
За його даними, за останні п’ять років в Україні виконали майже три тисячі трансплантацій. Відсоток посмертних донорів щороку зростає. У 2022 році було 56%, з початку цього року — 72%.
«У нашій країні безплатне добровільне донорство. Відповідно, родина донора, родина реципієнта, сам реципієнт не можуть нічого отримувати й ні на що не претендують. Це не тільки про гроші, а й про будь-які фінансові складові».
В Україні є два види трансплантації: від посмертного та від живого донора.
«Трансплантацію від живого донора проводять лише у випадку, якщо він має родинні зв’язки з реципієнтом. І справді, у нас щороку реєструють менше ніж 20% таких трансплантацій. Трансплантації від посмертного донора переважають, і значно. Це також приклад європейських показників».
Що відомо про аварію у Верблюжці
Аварія, внаслідок якої загинув Артем та його дівчина, сталась у селі Вербляжка. Як повідомляла Суспільному речниця обласної прокуратури Яна Шасс, водій виїхав за межі проїзної частини та збив двох людей, які йшли узбіччям у попутному напрямку.
Після аварії водій продовжував їхати на пошкодженому автомобілі, а потім переховувався від поліції. Під час затримання його перевірили за допомогою алкотестераПрилад, призначений для визначення концентрації етанолу, тобто алкоголю, в організмі людини через аналіз видихуваного повітря.. Він показав 1,68 проміле алкоголю, що у майже 8,5 разів перевищує допустиму норму для водіїв, сказала речниця прокуратури.
Чоловіку повідомили про підозру за частиною 2 статті 286-1 Кримінального кодексу України «Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження», санкція якої — від трьох до восьми років ув’язнення з позбавленням права керувати транспортними засобами від п’яти до восьми років.
Травмований хлопець помер наступного дня після аварії, розповіла Суспільному керівниця обласної лікарні Лариса Андреєва. 26 жовтня в реанімаційному відділенні дитячої обласної лікарні померла 17-річна дівчина, яка з 9 жовтня перебувала у комі. Про це Суспільному розповіла заступниця гендиректора обласної дитячої лікарні Лідія Ліщиновська.
27 жовтня прокуратура змінила попередню кваліфікацію правопорушення з частини 2 на частину 4 статті 286-1 «Порушення правил безпеки дорожнього руху водієм у стані алкогольного сп’яніння, що спричинило тяжкі тілесні ушкодження». Відповідальність — позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від семи до десяти років, сказала Суспільному речниця обласної прокуратури Яна Шасс.
Відповідно до статті 62 Конституції України, людину вважають невинуватою у вчиненні злочину, доки її вину не доведуть у законному порядку та не встановлять обвинувальним вироком суду.
