Наші українські жінки, чого не вміють, тому навчаться ще й чоловічу роботу подужають і любов пронесуть крізь роки. Ось приміром, Тетяна Мар’янчик із Вінниччини в соцмережі присвятила відео коханому чоловіку Олександру, додавши текст: «Ти захищаєш наш спокій, а ми постараємося не підвести твій тил! Любимо та чекаємо з перемогою!».
Чоловіка Тетяни мобілізували у перший день війни. Він фермер. Щовесни мав єдиний клопіт — як засіяти, і обробити землю.
«Зараз цієї роботою займаюсь я, — говорить 45-річна Тетяна Мар’янчик. Ми підписали з пайовиками договір оренди на 10 років, і тому змушена сама впрягатися в цю справу. Однак, це нелегко. Були проблеми із соляркою. Адже ми надаємо пайовикам солярку за пів ціни, але цього року не змогли дати і просили: «потерпіть!». Ми вже посіяли соняшник, будемо завершувати посів сої. А відео зняла, щоб чоловік не хвилювався за нас, а гідно боронив нашу країну».
Самотужки їздити на тракторі жінка навчилась відразу як опанувала водіння на легковому автомобілі. Сіла за кермо 13 років тому. Каже старалась в усьому допомагати чоловіку.
«Часто потрібно було два трактори вивести в поле і причепа притягнути, худобі накосити та привести. До роботи я привчена з дитинства. Заміж вийшла зарання — у 18 років, відразу після закінчення школи. Далі не пішла навчатися, а вирішила присвятити себе родині, та роботі на землі», — розповідає жінка.
Наступного року родина фермерів святкуватиме порцелянове весілля – це 20 років в подружнього життя. Виховали спільно трьох донечок. Мають в помічниках зятя, який теж допомагає фермерувати. А до війни родина Мар’яничків активно брала участь у святкових заходах.
«Чоловік в мене любить гирьовий спорт. Займав третє місце в районній спартакіаді з гирьового спорту. І так ми на святі села завжди брали участь у заходах. Зараз мріємо лише про мир та перемогу і молимось, що всі наші воїни повертались живими», — говорить Тетяна.
