За інформацією: Суспільне Рівне.
Фото: Суспільне Рівне
Зараз Світлана з онуком живуть у кімнаті в місцевому гуртожитку, де вона й відшиває ковдри для бійців на машинці, яку їй надіслали з Краматорська у 2023 році, зауважила волонтерка:
"Коли потреба була в ковдрах — я зголосилась, мені навіть в голові не вкладалося, що я можу не допомогти. Я хотіла це зробити, тому що хочу швидше повернутися додому, щоб настала перемога і ми були вдома".
Фото: Тетяни Солоділової
Жінка розповіла, що пошиттям одягу займається з 15 років, а ковдри почала шити наприкінці 2023 року:
"Від п'ятої ранку й до одинадцятої вечора — це вже коли останні відшивала. Треба було поспішити й вже о дев'ятій вечора приїхали та забрали. Два дні я так сиділа, дуже довго. А так по вісім-дев'ять годин можу просидіти. Більше не можу, тому що мені важко через ноги".
Фото: Суспільне Рівне
Вона також додала:
"Пришиваю підкладку, яка тримає тепло, обшиваю з чотирьох сторін. Вистачає роботи. Приходять готові ковдри й матеріал, який тримає тепло. Думаю, що хлопцям повинно бути тепло".
Зі слів волонтерки міського центру допомоги "Благодать" Тетяни Солоділової, готові вироби відправляють бійцям на фронт, наразі передали понад сто.
Фото: Тетяни Солоділової
"Наші волонтери-капелани возять їх на стабілізаційні пункти, в підрозділи до хлопців. Туди, де привозять і поранених, і самим хлопцям. Це вже третій раз Світлана їх відшиває, і от раз на місяць вони їдуть до хлопців. Вже 18 лютого ковдри поїдуть на Схід",— розповіла Тетяна Солоділова.
Фото: Тетяни Солоділової
Світлана Сидоренко підсумувала :
"Ми будемо перебувати тут до того моменту, поки нам не дозволять повернутися і будемо працювати до останньої ковдри ".
Суспільне Рівне в Telegram | Viber | Instagram | Twitter | YouTube | Facebook
