За інформацією: Суспільне Рівне.

Галина Нікітіна з подругою. Фото надала Лариса Нікітіна
Вона пригадала, що у серпні 1941 року в Богдашів увійшли німці.
Часи колективізації
«В 1943 році вертаються назад ці совєтські війська і починається нове життя. Вже починають колгоспи оформляти, заставляти підписуватися в колгосп і вивозить на Сибір. Має дві корови, має 2-3 га землі — вже рахувався як куркуль», — пояснила жінка.
Довгожителька також пригадала випадок:
«Пасем корови і сусід, той, що перший стоїть, на вивіз на Сибір. І починається якась стрільба над Рівним, гудуть літаки — і вибухи, і в небі такі клубки диму. А цей дід, що мали його вивозить, встає на коліна, знімає шапку і до неба підносить руки, каже: “Слава Богу, війна, не поїду на Сибір”. Бачите, були навіть задоволені тим, що війна була, бо не хотіли кидать своє кубло і їхати “кості кидати” там на Соловках чи на тому Сибірі».

Галина Нікітіна. Суспільне Рівне
Зі слів Галини Нікітіної, у 1949 році організували колгосп.
«То була друга війна. Ви знаєте, як не хотіли йти люди в колгосп? Не хотіли, ні. Ховалися по курниках, на горищах, і в болотах, і в лугах, і ховались, бо не хотіли колгосп, але мусили йти», — пояснила жінка.
Усе життя співала в церкві
Довгожителька розповіла, що упродовж 40 років працювала бухгалтеркою в колгоспі.
«І разом із цим я працювала ще в церкві. Я дуже люблю спів і любила те усе, що там у церкві. Воно мені було таке до душі. Можливо, Бозя мене почув, що такий довгий вік мені дав. Так тяжко я прожила. Ну, але прожила до цих пір ще», — зазначила Галина Нікітіна.

Галина Нікітіна (по центру) з колективом церковного хору. Фото надала Лариса Нікітіна
Вона розповіла, що чоловік був вчителем фізики. Після його смерті жінка вийшла на пенсію та керувала церковним хором:
«В 90 років мені накрили стола і випроводили. Іди вже відпочивай [сказали — ред.]».

Галина Нікітіна. Фото надала Лариса Нікітіна
Довгожителька зазначила, що у 2022 році лікувалася через гіпертонію. Її виписали з лікарні, коли розпочалося повномасштабне вторгнення.
«Виписали додому. Я не можу собі ради сама дати. Невістка має має свою роботу, в них своє життя: діти, праця. І я не хочу бути обузою. І я рішила сюди [у Здолбунівський геріатричний пансіонат — ред.]. І в 2022 році я приїхала сюди. Мені тут непогано», — пояснила жінка.
Галина Нікітіна додала:
«Я Богу вдячна, я без кінця молюся і вдень, і вночі. І прошу Бога, щоб поміг нам здобути перемогу».
Більше дивіться в сюжеті Суспільного.
