Мало хто знає, та на Тернопільщині ще з XVІІІ століття знаходиться унікальний пам’ятник Святому Роху, який лікував від чуми та холери.
Однією із історико-туристичних перлин Залізців є скульптура Святого Роха 1795 року побудови на «Старому місті». Дане місце є комплексною пам’яткою. Скульптура Роха є пам’яткою монументального мистецтва, а двохсотлітні липи, що ростуть довкола нього, є ботанічною пам’яткою природи.
Довідка: Святий Рох або Рок (лат. Rochus, італ. Rocco, фр. Roch, ісп. Roque; 1295 — 16 серпня 1327) — французький святий. Захисник від пошестей і чуми.
Народився у Франції, відзначався надзвичайною цнотою. За переказами, постити почав ще немовлям, відмовляючись від материнського молока щосереди та щоп’ятниці. У 5 років провідував хворих, подавав милостиню.
У 12 років втратив батьків і став господарем великого маєтку. Пригадав слова Господа «продай, що маєш, і роздай убогим», все продав і в одязі пустельника пішов до Рима. Дорогою потрапив у місто, де була чума, зайшов до шпиталю і оздоровив усіх дотиком руки. У Римі вилікував кардинала Британікуса, написавши йому на чолі знак хреста, який залишився в нього назавжди.
Культ вшанування розвинувся після смерті. Вважався одним з покровителів Львова. Офіційно не канонізований, але зарахований до Римського мартиролога папою Григорієм XIV у 1590—1591. День вшанування — 16 серпня.
Культ св. Роха на Україні почали вшановувати у XVІІ ст., а масово набув поширення у XVІІІ ст. після пошестей холери. З чим і пов’язано встановлення його скульптури у Залізцях. Саме тоді, в кінці XVІІІ ст. Західноукраїнськими містами і селами пронеслась епідемія холери та чуми. Як оповідає легенда, жителі містечка Залізці звернулися у монастир в Жовкву, де, за чутками, був монах-цілитель. Але на той час святий Рох не те що помер, але і ніколи його там не було. Проте, монахи порадили залозчанам встановити скульптуру Святого Роха у своєму місті. І дійсно, після встановлення цієї величної скульптури епідемія відступила.
«Залозецька скульптура Святого Роха є дуже унікальним витвором монументального мистецтва. Якщо брати до уваги Тернопільщину, то вона є найдавнішою (за публічною інформацією Тернопільський обл. центр охорони пам’яток культурної спадщини). В ній простежуються як канонічні, так і не зовсім, риси зображень Святого. Загалом, образ Роха представлений у виді подорожуючого монаха-пустельника. Із такими символами, як собака біля ноги, капелюх на спині (у живописі його іноді зображували в капелюсі на голові), фляга з водою на боці, жезл подорожуючого у руці. На фото поч. ХХ ст. «залозецький» Рох мав залізний жезл у лівій руці, який до сьогоднішніх днів не зберігся. Щодо відхилень від канонічного зображення, то в нашому випадку собака зображена без буханця хліба у зубах, і оголена його права нога, на якій він демонструє зцілені язви від чуми. Зазвичай, канонічно, у скульптурі зображують Св. Роха із оголеною лівою ногою, -відзначив Василь Ільчишин, дослідник та науковець».
Сам стиль скульптурного виконання святого характерний для 3-тьої чверті ХVІІІ ст. доби Рококо львівської школи майстрів, учнів відомого скульптора Пінзеля. Саме в цей час лютували страшні епідемії на Західноукраїнських землях. Тоді ж, орієнтовно в 1770-их рр., жителі міста Заложців могли і замовити скульптуру в львівських майстрів, а встановили вже її у 1795 році, про що свідчить напис на колоні.
Як бачимо, скульптура Святого Роха у містечку Залізці є не тільки унікальним витвором мистецтва та історичною пам’яткою, але і символом боротьби тогочасного населення із страшною пандемією, що їх тоді спіткала.
Можливо, і зараз нам варто дослухатися до спадку наших пращурів. Адже не даремно академік Михайло Андрейчин встановив скульптуру саме Святого Роха на території інфекційного корпусу лікарні в Тернополі минулого року як символ боротьби із епідеміями, що дуже актуально в теперішній час.
