За інформацією: Суспільне Рівне.
Село Яснобір. Суспільне Рівне
Жінка 40 років пропрацювала у буфеті терапевтичного відділення Костопільської лікарні. Зараз — на пенсії. За її словами, соціального життя у селі немає. Єдиним місцем зустрічей був клуб, який перенесли у Моквинські Хутори, а це за два кілометри.
«Хороше село таке, але вимирає. Багато будинків пустих. Нас мало, але всі хороші такі. Працював тут клуб, то хоч люди бачили, що це таке — українське. Цілий музей був: вишиванки, килими, все було. Ми ходили і відпочивали. Знали, що таке Івана Купала, завжди концерти влаштовували. Новий рік — ялинку ставили. Ми всі сходилися, співали і відпочивали. Забрали клуб у нас і перенесли десь у ліс, то старші люди вже не підуть туди», — пояснила Валентина Остапович.
Жителька села Яснобір Валентина Остапович. Суспільне Рівне
Любов Семещук живе одна, тримає декілька курок, пса і двох котів. До зими у селі, зазначила, підготувалася — заготовила дрова. Жінка на пенсії, але кілька разів на тиждень їздить у Рівне на роботу.
«Якби нам трохи цивілізації сюди… Якби ж у нас медпункт був, хоча б на пів ставки. Бо всі ж старші люди тут, всі потребують допомоги. Хоча б тиск поміряти, якусь таблетку. Колись село було неперспективне, не дозволяли будуватися. Газу не провели, та й зараз уже його ніхто проводити не буде», — зауважила Любов Семещук.
Жителька села Яснобір Любов Семещук. Суспільне Рівне
Більше дивіться у випуску програми «Село… де люди?».
