За інформацією: Суспільне Хмельницький.
Домоволодіння жителів кооперативу «Молодіжний» знаходяться за кілька метрів від земельної ділянки, яку зараз очищують від дерев та планують розробляти. Фото: Суспільне Хмельницький
Ще один житель масиву "Молодіжний" теж хвилюється, що у них може виникнути катастрофа. "Тоді виїдуть не тільки наш масив, а виїде вся Озерна звідси. Якщо, не дай Бог, вони щось викопають звідси", — каже Руслан.
Леонтій Стахов, який живе на Озерній у містечку "Сонячний", каже: мешканці 44-х домоволодінь їхнього масиву теж занепокоєні розробкою цієї ділянки.
"Хто його знає, чим закінчиться розробка цієї ділянки в подальшому. Якщо буде житло, зрозуміло, що комунікації будуть проводитися, будуть проводитися земляні роботи. Ця ділянка розташована на горбочку, тож усе змиватися може далі в річку, в ставки", — говорить чоловік.
Микола Сидоренко, який є головою кооперативу «Молодіжний», один з тих, хто занепокоєний розробкою земельної ділянки, на якій колись нібито був скотомогильник. Фото: Суспільне Хмельницький
Ця ділянка, розповідає Суспільне Хмельницький Лісогринівецький сільський голова Віталій Гралюк, на генеральному плані значиться як "територія зелених насаджень спецпризначення, на якій заборонено забудову", оскільки, каже, корінним жителям села відомо, що тут закопували загиблу від хвороб худобу.
"Сільська рада не давала ніяких ані дозволів, ані погоджень ні на будівництво, ні на проведення будь-яких інших робіт на цій ділянці", — запевняє голова громади.
Та виявилося, що земля — приватизована, і в неї є кілька власників, які мають законні документи на володіння нею. Таку інформацію на запит сільської ради надали в Держгеокадастрі, розповідає Суспільне Хмельницький спеціаліст відділу архітектури і землеустрою Лісогринівецької сільської ради Микола Ткачук.
Спеціаліст відділу архітектури і землеустрою Лісогринівецької сільської ради Микола Ткачук каже, що земельна ділянка, яку почали розробляти, з’явилася на публічній кадастровій карті минулого року як власність двох громадян. Фото: Суспільне Хмельницький
За його словами, заросла самосівом дерев ділянка не була включена в фонди лісового господарства, а надана власнику в 2005 чи 2006 році, на публічній кадастровій карті з’явилася в минулому році. Торік стало відомо, що в неї кілька власників.
"Одна земельна ділянка посередині площею 21 сотка була виділена для ведення особистого селянського господарства та надана у власність Пилипенко Олександру Станіславовичу. Друга земельна ділянка, та що навкруги першої, площею 59 соток є власністю Кулаківської Аліси Володимирівни", — говорить Ткачук.
Сільська рада, зі слів її голови, подала запити і на Держпродспоживслужбу — районну та обласну, щоби отримати документи про розташування тут скотомогильника. Та в обох відповідях зазначено: "На території Лісовогринівецької сільської ради скотомогильників та біотермічних ям для захоронення трупів тварин… немає".
Відповідь з районного управління Держпродспоживслужби про те, що на території Лісогринівецької сільської ради скотомогильники не зареєстровані. Фото: Суспільне Хмельницький
Суспільне Хмельницький розшукало колишнього головного ветеринарного лікаря місцевого радгоспу Володимира Якубовського. Чоловік досі живе в Лісових Гринівцях. Він підтвердив: на ділянці біля лісу, яка тоді була пустирем, дійсно закопували мертву худобу.
"В основному там закопували хвору худобу. Бо тоді не давали так, щоб аж пропало, її дорізали, а вже як зовсім хвора, то тоді хоронили. Те що тоді сибірська язва була, то я, наприклад, більш ніж впевнений. А спори сибірської язви живуть в грунті триста років. Хворіють на цю недугу і тварини, і люди. То небезпечна штука скотомогильники розкопувати", — каже колишній ветеринар.
Колишній ветеринарний лікар Лісогринівецького радгоспу Володимир Якубовський пам’ятає, що на ділянці біля лісу закопували здохлу худобу. Фото: Суспільне Хмельницький
Зі слів завкафедри екології Хмельницького національного університету Наталії Міронової, розробка таких скотомогильників несе загрозу для навколишнього середовища, тому що сибірська виразка є небезпечною хворобою.
"Міграція спорових форм цієї хвороби можлива через грунтові води. При відкритті можливе потрапляння спор до атмосферного повітря, а звідти — до людини і тварини. У такий спосіб міграція цих форм спорових є небезпечною", — коментує екологиня.
Так виглядає земельна ділянка під лісом, на якій на замовлення власників уже почали зрізувати дерева. Фото: Суспільне Хмельницький
Поки місцеві перешкоджають розробці земельної ділянки, тож наразі земляні роботи на ній не ведуться, каже голова кооперативу Микола Сидоренко. Та, додає, власники мають законне право розпоряджатися землею на власний розсуд.
Хмельницька юристка Руслана Слободянюк зазначає, що хоч земельні ділянки і є у приватній власності, але ця обставина не має нести загрозу довкіллю.
"Без повідомлень всіх інших зробили ці документи і затвердили незрозуміло що, то тепер питання в тому, хто готував цю дозвільну документацію? На підставі чого? На підставі яких дозволів? Ці всі дозволи, виходить, незаконні. Треба починати звідти — скасовувати ті дозволи", — говорить юристка.
Руслана Слободянюк радить жителям Лісогринівецької громади пройти довгий, але необхідний шлях до скасування дозволів на розробку цих земельних ділянок.
