Фото: СБУ (ілюстративне)
П’ять років позбавлення волі, але з іспитовим терміном у три роки отримав охоронець житлового комплексу під Києвом, який попереджав мешканців про візит представників ТЦК і СП: «адресная раздача повесток», “повестки адресно”, “у нас опять в гостях ТЦК”. Такі нехитрі, на перший погляд, повідомлення Києво-Святошинский суд розцінив у вироку як “перешкоджання законній діяльності Збройних сил України та інших військових формувань в особливий період”.
Саме так: не можна забувати, у який період ми живемо і що у нього є свої – особливі закони. Вчинки, які вважалися невинними у мирний час, зараз можуть нанести шкоду, а тому розцінюватимуться як злочин. Що треба взяти до уваги — в матеріалі Коротко про.
1. Інформація про дії ТЦК
Вищезгаданого охоронця судили за ч.1 ст. 114-1 КК України, яка передбачає від 5 до 10 років. За класифікацією — це тяжкий злочин. Від колонії чоловіка врятувало каяття та укладення угоди з прокурором про визнання провини. Обговорюючи вирок, деякі учасники соцмереж висловлоюють думку, що для людини, яка просто стоїть на шлагбаумі перед в’їздом у двір, це засуворе покарання.
— Зараз чимало юристів нагнітають пристасті щодо дій працівників ТЦК, мовляв, ті творять беззаконня, хапають, б’ють. Це погана практика, бо вона дезорієнтує людей. Можливо, під впливом таких настроїв перебував і цей охоронець, і мешканці житлового комплексу, — зазначає адвокат Володимир Плетенко. – На мою думку, для чоловіка було б достатньо адміністративного покарання і роз’яснювальної роботи.
Проте практику кримінальних справ за поширення інформації про час і місце роздачі повісток військкомами можна вважати сталою. Влітку минулого року такий самий вирок – 5 років з іспитовим — отримав у Дарницькому суді Києва адміністратор телеграм-каналу, який викладав інформацію із зазначенням назви вулиць, номерів будинків та корпусів, за якими перебувають представники ТЦК. Суд послався на думку терцентрів комплектації, яка зводилась до того, що це призводить до зриву мобілізаційного плану та підриває авторитет Збройних сил.
2. Пересування військових, військової техніки
Відповідальність за такі дії регулює стаття 114-2 Кримінального кодексу (покарання від 3 до 12 років). І спрямована вона може бути не тільки на відвертих посібників ворога, а й на тих, хто діє нерозважливо, через цікавість або під впливом емоцій.
В серпні минулого року вирок: 5 років з іспитовим терміном у 2 роки отримала жителька Сумської області, яка зі свого балкона сфотографувала рух техніки ЗСУ з українськими прапорами. Гарним знімком жінка поділилася зі знайомим, не маючи й гадки, що той був на зв’язку з представником країни-агресора.
Таке саме покарання могла отримати і дівчина (історія походить з неофіційних джерел), яка в обласному центрі зробила відео військової колони, розмістивши його в соцмережі з підписом: “Слава нашим героям “Кракенам”! Слава Україні”. На щастя, друзі швидко зорієнтувались, і фото були видалені.
— Кожний несанкціонований знімок може бути використаний ворогом для ідентифікації місцевості, — каже юрист Ігор Зорін. – Поширювати можна тільки фото та відео, які були розміщені у відкритому доступі Генеральним штабом ЗСУ, Міністерством оборони, військово-цивільними адміністраціями.
3. Фотографії на блокпостах
Перетинаючи блокпости, подорожуючі, бува, пориваються робити селфі. І ображаються, коли їх зупиняють, мовляв, ви ж усі на виду…
Серед юристів щодо цього немає однакової думки. Дехто вважає, що блокпост – це сталий об’єкт, де перевіряють документи, де можуть бути порушені права людини, тому фото і відео можна робити. Адвокат Володимир Плетенко радить не випробувати долю:
— На блокпосту знаходяться військові, це військова споруда, зведена з міркувань безпеки. На неї поширюються ті самі правила, що й на всі військові об’єкти. Фотографувати блокпост заборонено, фотографуватися на ньому теж не можна.
Кримінальну справу за селфі, ймовірно, не заведуть, але телефон можуть вилучити.
4. Знімки на місцях “прильотів»
Запам’ятайте, що у місцях влучання ворожих снарядів або їх уламків завжди відбувається фото- і відеофіксація. Її проводять відповідальні служби, будь-які інші камери там зайві.
Якщо вважаєте, що помітили щось надзвичайне, можете зробити знімок – відповідальності за “клац” немає. Але ділитися фотографією дозволяється тільки з правоохоронними органами.
— Так само, як і фото військових, поширювати, тобто пересилати, викладати у соцмережі можна виключно візуальну інформацію, яка була оприлюднена державними органами, — нагадує Ігор Зорін. – Несанкціоноване розміщення фото або відео може бути розцінене як посібництво ворогу, оскільки допомагає йому коригувати вогонь.
Взагалі під час дії воєнного стану з камерою треба бути дуже обережними. Навіть на фото, яке зроблене просто на пам’ять, може опинитися військовий об’єкт.
5. Вебкамери онлайн
На період дії воєнного стану вебкамери, які ведуть трансляцію онлайн, заборонені. Ворог може їх зламати та перетворити на власні “очі”. Так було з двома «вебками», які СБУ демонтувала в одному з ОСББ після масового обстрілу Києва 2 січня. Обидві мали обслуговувати прибудинкову територію, але виявилося, що кути зору камер змінені, прилади під’єднані до стрімінгової платформи на YouTube.
Експерт з комплексної безпеки Руслан Болгов зазначає, що за власне встановлення камери відповідальності, як і за фото, немає.
— Але якщо камера транслюватиме роботу нашої ППО, пересування військової техніки або результати ворожих “прильотів”, то буде кримінальна – за статтею 114-2 КК України. Тому камери онлайн з метою безпеки можна встановлювати виключно всередині приміщення, а зовні – ті, що працюють тільки на запис.
6. Пости і репости на користь агресора
Наприкінці лютого Тернопільський міськрайонний суд до 5 років позбавлення волі засудив жительку Почаєва, яка репостила в соцмережі російські пропагандистські відеоролики. На суді вона не визнала провину, говорила, що не створювала цих матеріалів, а тільки передавала вже існуючі як думку їх авторів. Брала з відкритих джерел, отже, загрози вони не несуть. Однак суд визнав її винною.
Нагадаємо, ст.436-2 КК України — «Виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікація її учасників», яка була введена в дію у березні 2022 року, передбачає не тільки публікацію власних міркувань на користь ворога, а й поширення “творів” російських пропагандистів або їх прихильників.
