За інформацією: Суспільне.
Археологи роблять заміри, жовтень 2026 року. Суспільне Луцьк
Після археологічних досліджень стає зрозуміло, що ця башта тотожна Башті Чорторийських, додав керівник Волинської археологічної експедиції.
«Тут збереглася нижня частина — підземелля башти, вхідна група й опорні мури. На жаль, в радянський час, коли робили гідромережі, розвалили це склепіння, але в нас є мури, підлога, галерея-перехід», — каже Віктор Баюк.
Віктор Баюк, жовтень 2026 року. Суспільне Луцьк
Перша писемна згадка про Вежу Свинюських зустрічається у 1510 році, каже археолог Данило Кононець. Споруда зазнала ремонту або ж перебудову у пізніші часи, про що свідчить різноформатна цегла, яку датують XV-XVII століттями.
Первісна цегла має 30 сантиметрів довжини на 7 сантиметрів ширини. Докладена має 23 сантиметри довжини.
«Скоріше за все, це були відходи виробництва. От тут потемнілі цеглинки по 23 сантиметри. Але це не ціла цеглина, а розділена наполовину. Відповідно до того, які в них розміри, можемо визначати коли що було добудовано», — додає Данило Кононець.
Данило Кононець, жовтень 2026 року. Суспільне Луцьк
Башту побудував писар Михайло Васильович по прізвиську Свинюський.
«Він взяв своє прізвище топонімічне зі своєї маєтності — це село Свинюхи. Тепер Привітне називається. Так він і залишився в історії. Його родина опікувалась цією вежею, підтримувала, відповідно мала права назвати її своїм іменем», — розповідає Віктор Баюк.
Ширина споруди 9 метрів, товщина стін — два з половиною, це свідчення того, що башта слугувала як вузол оборони та вогнева точка. Зі слів кандидата історичних наук Віктора Баюка, у віднайдених підземеллях зберігали порох, ядра та інші засоби для військової справи.
Розкопки, жовтень 2026 року. Суспільне Луцьк
Аби розчистити знахідку, археологи вивезли тонни землі, комунальники демонтували електричний стовп, обрізали стічну трубу. Студентка Дарина Нарбут, одна з тих, хто допомагали науковцям чистити цеглу.
«Кожному цікаво знаходитися в історичному об’єкті. Адже ти маєш розуміння того, що багато століть тому тут були люди такі самі як ми. І ти знімаєш шар за шаром той ґрунт. Цегли можуть багато чого розказати про історію», — розповідає студентка.
Дарина Нарбут, жовтень 2026 року. Суспільне Луцьк
Археолог Богдан Омельчук додає: у ґрунті знайшли тисячі предметів — уламки кераміки різного датування, кахлі та інші речі. Зокрема, керамічний фрагмент пляшечки з горлечком, частинка клейма, розписаного латиницею, люлька з білої глини з візерунками.
«Це частина чи бутля, чи графина. Переливається різними кольорами, оскільки в середньовіччі при виготовленні скла додавали свинець, який давав цей ефект. У 19-20 столітті скло виготовляли за іншою технологією, і ця особлива риса втрачається», — пояснює Богдан Омельчук.
Богдан Омельчук, жовтень 2026 року. Суспільне Луцьк
Зі слів Віктора Баюка, на роботу археологів щодня приходять дивитися лучани та гості міста. Студентка Ілларія Кидайчук каже: приїхала з Закарпаття.
«Луцький замок дуже відомий. От таких розкопок я ніколи не бачила. Це дуже цікаво, незвично для мене», — каже Ілларія Кидайчук.
Ілларія Кидайчук, жовтень 2026 року. Суспільне Луцьк
Археолог Віктор Баюк говорить: на зимовий період відкритий простір законсервують та накриють від опадів. Далі науковці вивчатимуть причини руйнації вежі, адже на початку XVII століття в історичних джерелах вона вже не згадується.
Спробують розгадати цю таємницю шляхом наукового дослідження — зіставлення знайдених на території вежі предметів, порівнянням міських пожеж та інших подій, які можуть слугувати поясненням руйнації споруди.
