За інформацією: Суспільне Чернігів.
ФОТО: скриншот YouTube Новинарня
Олександр — військовослужбовець 53-ї бригади ЗСУ імені Володимира Мономаха, яка зараз тримає оборону в Первомайську, що поблизу Донецька. Побратими його називають "Завуч", через те, що чоловік 24 роки працював у школі, останні 13 — на посаді завідувача навчальної частини 15-го ліцею в Чернігові. Про те, як він потрапив на фронт та про свою мотивацію він розповів у репортажі "Новинарні".
Під час оточення Чернігова у лютому-березні 2022 року, каже Олександр, ховалися у приміщенні школи.
"Допомагали старим, дітям. Нас було у підвалі 270 чоловік. Останніх днів 10 не було світла, води, тепла. Ми вирішили виїжджати. Виїхали до двоюрідного брата у Хмельницький".
На третій день перебування у Хмельницькому чоловік пішов у військкомат. Коли потрапив на фронт, одразу зрозумів, що теорія і практика відрізняється. Порівнює це вчитель так:
"Це як в університеті навчаєшся, а коли ти заходиш в клас до дітей, то це зовсім інше, ніж говорять викладачі, але потім у мене були гарні наставники".
Наставником у "Завуча" була людина, яка була у полоні та повернулася на фронт.
"Це мій перший командир, я в нього був навідником. Я до нього кажу: «Саша, ти мені допоможи». А він: «Не переживай, перші два постріли я тебе перевірю, а далі будеш працювати як потрібно".
Працює "Завуч" на гарматі "Рапіра", а на вітчизняному хендмейді — саморобній САУ на базі МТ-ЛБ, — йдеться у репортажі Новинарні.
Техніка, на якій воює «Завуч». ФОТО: скриншот YouTube Новинарня
Олександр з позивним «Завуч» з Чернігова. ФОТО: скриншот YouTube Новинарня
На питання про мотивацію на війні вчитель відповів так:
"Воюю за захист своїх рідних, за захист своєї землі. Проїжджав по Україні не так давно — гарна країна. Те, що роблять росіяни з країною — душа болить. І більшість хлопців воюють за Україну, за свої сім'ї, за те, щоб не бути в окупації".
