- Подорожчання пального та заблоковані через російські обстріли порти Одеси стали викликами для українських аграріїв під час посівної озимих культур. Протягом місяця вартість літра дизельного пального у Кіровоградській області зросла на десять гривень: на початку вересня літр коштував 91 гривню, нині — від 100 до 103. Саме дизельне пальне сільгоспвиробники використовують восени під час посівної та збору врожаю. Суспільне дізнавалося, де беруть обігові коштиГроші, які вкладають у виробництво, щоб забезпечити його безперервність. для роботи господарств та які рішення пропонує уряд.
- Нестача пального та павза у розрахунках з пайовиками
- Падіння закупівельних цін та заповнені склади
- Зміна технологій обробітку ґрунту для економії
- Закриті порти та двократне падіння цін
- Перебіг посівної озимих на Кіровоградщині
- Світові фактори ринку та ризики для агросектору
- Урядові рішення та продовження терміну дії кредитів
За інформацією: Суспільне Кропивницький.
Подорожчання пального та заблоковані через російські обстріли порти Одеси стали викликами для українських аграріїв під час посівної озимих культур. Протягом місяця вартість літра дизельного пального у Кіровоградській області зросла на десять гривень: на початку вересня літр коштував 91 гривню, нині — від 100 до 103. Саме дизельне пальне сільгоспвиробники використовують восени під час посівної та збору врожаю. Суспільне дізнавалося, де беруть обігові коштиГроші, які вкладають у виробництво, щоб забезпечити його безперервність. для роботи господарств та які рішення пропонує уряд.
Нестача пального та павза у розрахунках з пайовиками
Господарство Євгена Капелюшного завершує сіяти озиму пшеницю на Кіровоградщині. З його слів, дизпальне для посівної озимих купили за гроші з продажу частини цьогорічного врожаю соняшника.
«Обробляємо 400 гектарів, 150 з них — під озимою пшеницею».
Найбільшим викликом посівної озимих стало подорожчання дизельного пального, вважає аграрій.
«За вересень десь на десять гривень подорожчав літр дизелю. Тобто нам зараз, щоб купити тонну дизеля, потрібно продати десь 20–22 тонни пшениці. Це дуже складно. Собівартість пшениці рахуємо десь 4,5–5 тисяч гривень за тонну, а готові купувати її по 4,5 тисячі. Тобто поки працюємо в нуль».
Євген Капелюшний порахував, що на посівну потрібно шість тонн дизельного пального. Поки, сказав, закупили півтори.
«Завчасно купили трошки дизельного палива, але ж його не вистачає».
Тому, сказав, домовилися з власниками земельних паїв поки призупинити їм виплати.
«Маємо десь до сотні пайовиків і розраховуємося за потреби. Кому скільки треба — скинули трохи, а хтось ще чекає. Про розрахунок до кінця року ми з людьми домовилися».
Євген Капелюшний спостерігає за польовими роботами. Кіровоградська область, жовтень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Падіння закупівельних цін та заповнені склади
За словами Євгена Капелюшного, цього сезону продали 25 тонн озимої пшениці, бо потрібні були обігові кошти. 500 тонн зберігають, бо не влаштовує ціна.
«Продавати у збиток — нецікаво».
Через падіння закупівельних цін не продає він і цьогорічну пшеницю.
«Зараз ціну пропонують від 4,5 до 5,5 тисяч, рентабельно було б десь 10–11, хоча б як минулого сезону».
На початку року Євген Капелюшний взяв кредит за державною програмою «Доступні кредити 5-7-9%».
«Ми користуємося обіговими коштами від ПриватБанку, нам надали кредитну лінію, але там гроші вже закінчилися. Ми зараз платимо за них відсотки. Поки так, а як буде далі — не зрозуміло».
Чи забирати кукурудзу з поля, аграрій ще не вирішив.
«Склади заповнені соняшником, нереалізованою пшеницею, тому постає питання, чи взагалі доцільно молотити кукурудзу, чи чекати весни, коли з’явиться ціна, і чи зимуватиме кукурудза в полі».
Склад господарства Євгена Капелюшного з нереалізованою пшеницею. Кіровоградська область, жовтень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Зміна технологій обробітку ґрунту для економії
У господарстві з Кропивницького району переглянули методи обробітку ґрунту, врахувавши подорожчання пального, розповів головний агроном Віталій Постернак.
«Посівна кампанія — безпосередньо посів, сівалки — орієнтовно три літри на гектар. До цього ми проводили ще боронування, оранки, більш складні агротехнічні операції. Нині ми від них відійшли, бо вони дуже ресурсомісткі — як за технікою, так і за дизпаливом. Боронування — це ще три літри на гектар. Ми намагалися зменшити витратну частину».
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Посівна озимини у господарстві з Кропивницького району Кіровоградської області. Жовтень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Це може зменшити врожайність, але в аграріїв, сказав, нині немає вибору.
«Тут уже перевірятиметься професіоналізм, мабуть, кожного фермера. Тому що в тебе вже на терезах буде рішення: або зайти обробити, або не обробити. І до цих питань потрібно буде підходити вже більш професійно. Тому що треба розуміти: або я витрачаю паливо і зможу отримати таку прибавку у врожаї, або я можу просто витратити пальне й взагалі нічого не отримати. Але нині маємо те, що не можемо зупинити механізм — він повинен функціонувати».
Віталій Постернак оглядає посіви озимини. Кропивницький район Кіровоградської області, жовтень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Закриті порти та двократне падіння цін
За словами Віталія Постернака, у господарстві не можуть продати 60% зібраного через відсутність повноцінного експорту.
«Ми ж не хочемо його просто продати, аби продати. Нам потрібно отримати за це певні гроші, за які ми зможемо далі функціонувати. Від цього дуже багато чого залежить. Зараз, фактично, його можна продати за тими цінами, які нам дають, але ж це явно не той результат і не ті ціни, за які взагалі варто було б боротися. Те, що порти закриті, дуже відчувається. Фактично, навіть за тенденціями з ріпаком, пшеницею, соняшником — ціни просто нечувано падають».
Агроном проаналізував: якщо порівнювати з минулим роком, ціни на зернові й технічні культури знизилися вдвічі.
«Пшеницю, наприклад, торік можна було продавати по 10–12 тисяч за тонну. Цього року таких цін уже й близько немає. Там близько п’яти тисяч. Якщо ми говоримо про соняшник — там нині 15, 16, 18 і нижче (тисяч за тонну — ред.). Торік майже до 30 тисяч доходило. Тобто ціна майже вдвічі впала, а ціни на паливо вдвічі зросли».
У ситуації з подорожчанням пального та відсутністю цін, які влаштують аграріїв, потрібно підлаштовуватися під нинішні реалії ринку, вважає Віталій Постернак.
«Врожай зібрали, подобається це нам чи ні — у це вклали гроші, їх доведеться звідси виводити. Можливо, ціна нас не влаштовує, тоді не потрібно й викидати все відразу, продавати і тому подібне. Тобто, можливо, треба просто частинами закривати свої повсякденні потреби й витрати. Наприклад, витрати на посівну або паливо. Подобається ціна чи ні, треба рухатися далі. Цей маховик розкручений, і ми його зупинити просто так не можемо».
Склад господарства з Кропивницького району Кіровоградської області. Жовтень 2026 року. Суспільне Кропивницький
Перебіг посівної озимих на Кіровоградщині
На Кіровоградщині триває посівна озимих. Пшеницею та ячменем засіяли 280 тисяч 200 гектарів із запланованих 443 тисяч 300. Також збирають кукурудзу та соняшник.
«Уже повністю зібрали ранні зернові культури, зараз збирають кукурудзу й соняшник. Загалом залишилося зібрати 30% врожаю. Соняшнику планують зібрати 1,5 мільйона тонн, а зернових плануємо отримати 3,5 мільйона тонн. Торік зібрали три мільйони 400 тисяч тонн зернових культур».
Через подорожчання пального, заблоковані внаслідок російських обстрілів порти та неможливість продати вирощене за вигідною ціною аграрії нині працюють у збиток, розповіла керівниця обласного департаменту агропромислового розвитку Валерія Фурманова.
Вона радить користуватися пільговими кредитами за державною програмою «5-7-9%» річних. За цією програмою аграрії можуть отримати до 250 мільйонів гривень кредиту на купівлю техніки, пального, добрив, посівного матеріалу, виплату зарплат. З початку року, за даними Валерії Фурманової, за цією програмою 897 сільгоспвиробників з Кіровоградщини взяли кредити на чотири мільярди 798 мільйонів гривень. Це другий показник в Україні після Одеської області.
«”5-7-9%” — це традиційна для аграріїв програма, яка дійсно має попит. Суть її полягає в тому, що компенсацію різниці між ставкою, яку сплачують аграрії, і ставкою, яку ставить банк, сплачує держава. Держава виділила певний обсяг, внесли зміни до постанови, продовжили період користування пільговим кредитом, тому для аграріїв це дійсно зараз вихід».
Світові фактори ринку та ризики для агросектору
Пальне дорожчало протягом вересня й на початку жовтня через відсутність результатів у переговорах між Сполученими Штатами Америки та Іраном і, відповідно, максимальну вартість нафти на світовому ринку. Також зберігається високий сезонний попит на пальне на європейському ринку, що впливає на імпортозалежний український ринок, розповів Суспільному заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
«Витрати на фінансову кампанію посівної озимих культур є вищими, ніж минулого сезону, і, фактично, збільшилися на 15%. Нині тонна палива коштує понад 96–97 тисяч гривень. Відповідно, в умовах низької ціни на зернову групу того врожаю, який зібрали, товаровиробник працює в збиток за багатьма напрямками. І нинішня посівна залежить від можливостей, які дають порти. Якщо порти не відкриють, то вона буде збитковою для товаровиробників. Тоді ми констатуватимемо, що, на жаль, значна кількість підприємств просто перестане працювати по всій території України. І це обмежуватиме потім перспективу надходження для нас валютної виручки. Тому загалом ситуація дійсно важка».
Урядові рішення та продовження терміну дії кредитів
Щоб допомогти аграріям, у співпраці з урядом спростили доступ до кредитів під державні гарантії. Ці зміни Кабмін ухвалив 8 жовтня. До 1 вересня 2027 року виробники зможуть кредитуватися, навіть якщо протягом останніх 120 днів мали прострочену заборгованість до 60 днів. Головна умова — погасити її до моменту оформлення нового кредиту. До цього навіть один день простроченого платежу автоматично позбавляв господарство можливості отримати кредит під державні гарантії, сказав заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
«Одне з питань — це пролонгація кредитів у межах “5-7-9%”, тому що програма має діяти лише до березня 2027 року. Нині ми говоримо про її продовження, тому що цикл виробництва не зупиняється».
На думку Дениса Марчука, без цих рішень навесні посівні площі в Україні можуть зменшитися на сім мільйонів гектарів.
