«Понад десять років ця історія жила у мене в голові». Як письменниця Генрієта Кацер з Дніпра створила «Блискавиці Ваїру»

За інформацією: Суспільне Дніпро.

Авторка книги «Блискавиці Ваїру» Генрієта Кацер. З особистого архіву Генрієти Кацер

Від однієї сцени до цілого світу

Перший образ майбутнього роману з’явився у Генрієти Кацер понад десять років тому. Це була лише одна сцена — момент, у якому персонаж Мирт кличе Марту. Згодом Марта стала Ірі, а навколо цієї сцени почав формуватися цілий світ.

«Історія дуже змінилася за цей час. Я не пам’ятаю всіх варіантів та їхніх деталей, але спочатку світ у цій історії був більш наближений до нашого реального середньовіччя, і разом із тим у ньому було більше саме фентезійних елементів — наприклад, алхімія. І дещо більше драми. Зрештою, він змінився і став пригодницьким фентезі без магії. І, відповідно, світ теж став більш унікальним і не схожим на наш», — сказала авторка.

Під час створення Ваїру Генрієта Кацер зосередилася на самому світі — на тому, як він влаштований, які в ньому існують правила, як працюють його державні та релігійні структури.

«Один із головних конфліктів книги крутиться навколо того, що в країні, де відбуваються події, владу захопила релігійна організація і поступово перетворилася на диктатуру. І в такому плані просто необхідно було придумувати, як розгортати цей конфлікт, які його причини, які є сторони в цьому конфлікті. Мені було цікаво вгадувати, як працює саме цей світ і які в ньому правила існують. Але, все-таки, основою в мене були історії персонажів, а все інше було фоном, в який вони мали вписуватися», — розповіла вона.

Оригінальні скетчі від Дарії Шестакової до ілюстрацій, частина з яких увійшла до «Блискавиць Ваїру». З особистого архіву Генрієти Кацер

На створення цього світу вплинула й освіта письменниці. За її словами, під час роботи над романом вона зверталася до різних історичних періодів, серед яких — європейська, американська, українська та навіть новозеландська історія.

Однак авторка наголошує: не переносила конкретні події у свій роман буквально. За її словами, іноді вона брала певну історичну подію і уявляла, як вона могла б працювати у вигаданому світі. Прямих паралелей намагалася уникати, натомість будувала самобутню історію.

Ілюстрація з книги «Блискавиці Ваїру». Видавництво “Видавництво”

Персонажі, які починають жити власним життям

Одним із найскладніших для авторки виявився один із чотирьох головних персонажів, Клент Денбі — молодий шляхтич, який подорожує разом зі своєю сестрою і має певну таємницю. Генрієта Кацер зазначила: спочатку вона не до кінця розуміла, як зробити цього персонажа цікавим — типаж здавався доволі поширеним, а його історію було складно розкрити.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Навіть коли я стідала писати першу чернетку, я навіть не до кінця знала, що з ним робити, як зробити його цікавим. Але згодом, як я почала прописувати сам сюжет, історію, він у нього вписався, і мені вже стало легше з ним працювати», — розказала вона.

Книга між роботою та повсякденним життям

Паралельно з написанням роману Генрієта Кацер продовжувала працювати в ІТ. Найбільшою проблемою, за її словами, було не саме написання, а пошук часу, який одночасно збігався б із натхненням.

«Головна проблема в тому, щоб знайти час на написання, а в ідеалі, щоб цей час поєднувався з натхненням. Зазвичай в мене є або одне, або інше. Буває, що займаєшся важливою роботою, і якась думка спадає, а у тебе навіть немає часу до ладу її записати. Цього літа я навмисно взяла тиждень відпустки, щоб дописати книгу, іншу, не Ваїр. Робота відбирає багато часу, і після неї зазвичай вже немає сил сидіти за комп’ютером і писати, а тут я просто сиділа та писала, не відволікаючись ні на що, за власним графіком», — розповіла письменниця.

Процес створення мапи для книги «Блискавиці Ваїру». З особистого архіву Генрієти Кацер

Попри труднощі з часом, Генрієта Кацер продовжує писати. Зараз авторка працює над кількома текстами, зокрема над продовженням історії Ваїру.

Письменництво як спосіб втекти від реальності

Початок повномасштабного вторгнення, за словами авторки, не став безпосередньою причиною написання книги. Це радше збіглося в часі. Генрієта Кацер почала працювати над «Блискавицями Ваїру» приблизно наприкінці 2021 року або на початку 2022-го і не пов’язує рішення написати книгу безпосередньо з початком великої війни.

Водночас війна вплинула на її письменницький процес в інший спосіб — вигадування історій стало для неї способом хоча б ненадовго відволіктися від реальності.

«Не було таких моментів, щоб те, що відбувається навколо, заважало мені писати — навпаки, письменництво було та є для мене своєрідною формою ескапізму. Коли мені особливо не вистачає адекватності у нашому світі, я або читаю книги, де все трохи краще, або пишу сама», — зазначила вона.

Розворот книги «Блискавиці Ваїру». З особистого архіву Генрієти Кацер

Однією з важливих тем Ваїру, за словами авторки, є винайдення пороху та вогнепальної зброї у вигаданому світі й те, як ця технологія змінює суспільство та перебіг конфлікту. У романі є бої, вибухи та травми, яких зазнають персонажі.

«Я хвилювалася, чи не стане це тригером для читачів, бо мені самій стало дещо некомфортно торкатися подібного. Але, зрештою, це невід’ємна частина світу Ваїру, і без неї історія не вийшла б такою, якою я її задумала», — наголосила Генрієта Кацер.

Окремою проблемою для українських письменників і видавців залишаються російські удари, внаслідок яких книги знищуються цілими накладами. Перший друк «Блискавиць Ваїру» вийшов навесні, ще до масштабних атак на книжкову інфраструктуру, розповіла авторка. Нещодавно надрукували вже другий наклад.

«Зараз жодна книга в Україні не застрахована від фізичного знищення. Зараз тривають продажі першого тому, другий готується до друку — і я не можу сказати, що буде з цими накладами і чи взагалі вдасться видавати їх за розкладом. Але з іншого боку, що ще робити, як не писати й видавати більше українських книжок? Адже це — саме те, що росіяни хочуть знищити, й ми маємо протистояти цьому знищенню, як можемо», — зауважила письменниця.

Одна з ілюстрацій книги «Блискавиці Ваїру». З особистого архіву Генрієти Кацер

«Важко було повірити, що я тримаю свою книгу в руках»

Після багатьох років роботи момент, коли авторка вперше взяла до рук надруковану книгу, був для неї майже нереальним, зазначила вона.

«Навіть важко було повірити, що я тримаю свою книгу в руках. Але разом з тим я відчувала, що це все не дарма. Не дарма я продумувала її, писала, зв’язалася з видавництвом, й ми всі так довго працювали. Тому було дуже приємно тримати плоди своїх зусиль, так би мовити», — сказала Генрієта Кацер.

Генрієта Кацер вперше тримає в руках свою книгу. З особистого архіву Генрієти Кацер

Однією з найбільших проблем для себе письменниця називає саме здатність зупинитися. Разом із редакторкою вони до останнього перечитували текст, шукали помилки та нелогічності.

«Наприклад, у світі Ваїру практично відсутні ґендерні стереотипи — і жінки, й чоловіки можуть обіймати більшість посад та професій, становище в суспільстві теж не залежить від статі. Але до неодружених жінок та молодих дівчат тут звертаються “панна”, а до неодружених чоловіків і молодих хлопців — усе одно “пан”. Це реальні, хоч і трохи застарілі форми звертання у нашому світі, але у Ваїрі вони не мають сенсу. Було б доречніше або всіх називати “пані” та “панами”, або для молодих людей обох статей використовувати звертання “панна” чи “панич”. Проте я помітила це вже перед самим друком, коли вже пізно було щось міняти, тож лишили, як є», — авторка зазначила.

За словами Генрієти Кацер, суттєво переписувати сюжет вона б не стала.

Про що насправді «Блискавиці Ваїру» та чи закінчиться історія після першої книги

Сьогодні «Блискавиці Ваїру» описують як фентезі без магії. У центрі сюжету — мандрівний вигнанець Мирт та юна травниця Ірі, чиї дороги перетинаються у королівстві Ваїр. Країна, яка понад двісті років залишалася осередком миру, опиняється під владою релігійної організації, що поступово перетворюється на диктатуру.

Початок першого розділу книги «Блискавиці Ваїру». З особистого архіву Генрієти Кацер

Сама ж авторка зазначила: насамперед назвала б її історією про подорож — як фізичну, так і моральну.

«Це фентезі про подорож у широкому сенсі. І про фізичну подорож персонажів їхнім світом. І про моральну — як вони змінювались протягом подій цієї книги. Також вона про дружбу, про таємниці, про боротьбу. Про те, як родина може бути за вибором, а не тільки за народженням. Про прийняття інших людей, про самосприйняття. Про те, як працюють стереотипи, про те, який складний вибір буває», — розповіла вона.

«Блискавиці Ваїру» спочатку задумувалися як одна велика історія. Однак через обсяг разом із видавництвом її вирішили розділити на два томи, зазначила Генрієта Кацер.

Перший уже вийшов, а другий, за словами письменниці, пройшов технічну редактуру й тепер очікує на оформлення та художню редактуру. Авторка сподівається, що він вийде до весняної книжкової події.

Мапа з книги «Блискавиці Ваїру». З особистого архіву Генрієти Кацер

Але на цьому історія світу Ваїру не закінчиться. Загалом Генрієта Кацер планує написати чотири томи.

Паралельно вона працює і над іншою книгою — пригодницькою фантастикою, яка не пов’язана зі світом Ваїру. Поки що це лише перша чернетка, але авторка сподівається, що читачі зможуть побачити її згодом.

Читати ще

Читати ще

“Спроба знищити українські книжки — геноцид”. У Дніпрі через атаку РФ пошкоджено склад видавництва “Смакі”