Росія бʼє по ТРЦ: хто відповість за загибель людей у Кривому Розі і чи готові ми до наступного удару

За інформацією: Суспільне Дніпро.

Іграшки та квіти на місці удару РФ по ТРЦ у Кривому Розі, що стався 21 серпня 2026 року. Суспільне Дніпро

16 загиблих і 140 поранених — наслідок удару РФ по торговельно-розважальному центру у Кривому Розі. Повітряну тривогу оголосили приблизно за 20 хвилин до влучання, однак заклад продовжував працювати, а в критичний момент люди, за їхніми словами, не змогли відкрити двері до укриття.

Суспільне з’ясувало, хто мав організувати евакуацію та чи готові торгові центри Дніпропетровщини до наступних атак.

21 серпня російські військові атакували торговельно-розважальний комплекс у Кривому Розі. Увечері там перебували сотні людей — зокрема, батьки з дітьми, які прийшли за покупками до школи.

Після першого удару на місце прибули рятувальники та медики, люди допомагали евакуювати поранених. Згодом Росія завдала повторного удару. Внаслідок атаки загинули 16 людей, 140 дістали поранення, серед них 25 дітей. Ще троє людей вважаються зниклими безвісти.

Рятувальники розбирають завали на місці удару РФ по Кривому Рогу. Суспільне Дніпро

Чому люди залишалися у ТРЦ під час тривоги

Повітряну тривогу оголосили приблизно за 20 хвилин до першого влучання. Однак магазини продовжували працювати.

Одна з поранених, Ольга, розповіла журналістам, що разом із дев’ятирічною донькою була у ТРЦ. Після сигналу тривоги вони вирішили завершити покупки та спуститися в підземний паркінг. Саме коли жінка з дитиною підійшли до каси, стався удар.

«Вирішили завершувати наші покупки, щоб прямувати в укриття, бо знали, що є підземний паркінг — туди завжди можна спуститись. І саме тоді, коли ми підійшли до кас, трапилося влучання», — сказала вона.

Мати пораненої дівчинки Ольга. Суспільне Дніпро

За словами управляючої одного з магазинів у ТРЦ Дар’ї, люди не очікували безпосередньої загрози саме для комплексу. Вона стверджує, що перед ударом у місцевих чатах повідомляли про відсутність зафіксованої цілі.

«Була тривога, так, але ціль — я навіть переглянула всі чати, о 16:15 написали, що локаційно і акустично чисто, ціль не фіксувалася. Тому ніхто навіть не знав про те, що наближається ціль до комплексу. Люди просто не встигли евакуюватися», — зазначила жінка.

Працівниця магазину Дар’я. Суспільне Дніпро

Дрон можуть перестати бачити — але це не означає, що він зник

Військовий експерт Defense Express та військовослужбовець 413-го полку Сил безпілотних систем «Рейд» Іван Киричевський пояснив: російські дрони стають складнішими для виявлення не лише через їхню швидкість. За його словами, реактивні «шахеди» можуть летіти зі швидкістю до 500 км/год. Якщо такий дрон запускають із Криму, до цілі він потенційно може дістатися приблизно за годину.

Але проблема не лише у швидкості. Киричевський пояснює: безпілотник — малорозмірна ціль, яку радару складно відрізнити від інших об’єктів.

«Іноді дуже просто, на жаль, сплутати, знаєте, радіолокаційне відбиття від хмари, від зграї птахів і радіолокаційне відбиття від безпілотника», — зазначив він.

Іван Киричевський. Іван Киричевський/Facebook

Ще складнішою ситуацію робить висота польоту. За словами військового, російські військові навмисно налаштовують ударні безпілотники так, щоб вони летіли якомога нижче — іноді на висоті лише кількох десятків метрів над землею. У такому випадку радар може просто не бачити ціль.

«Коли хтось пише, що дрон локаційно втрачено або іншу повітряну ціль локаційно втрачено, це буквально означає, що щось більше не бачить на радарах. Це не означає, що ця повітряна ціль припинила політ», — сказав фахівець.

За словами Киричевського, дрон може продовжувати летіти, хоча його вже не супроводжують засоби виявлення. Саме тому, наголосив військовий , для цивільних мають бути лише два чіткі орієнтири — повітряна тривога та відбій повітряної тривоги.

Дим від пожежі, що виникла через удар по Кривому Рогу, 21 серпня 2026 року. Суспільне Дніпро

ППО не може гарантувати 100% захист

Українська протиповітряна оборона, за словами Киричевського, навчилася збивати більше далекобійних дронів-камікадзе. Але це не означає, що цивільні можуть почуватися в безпеці під час тривоги. Навіть за потужної роботи ППО частини цілей можуть досягати своїх районів, а уламки збитих дронів також можуть становити небезпеку. Тому розраховувати на те, що конкретний ТРЦ «не є ціллю» або що дрон «втрачений» і вже не становить загрози, небезпечно.

Техніка працює на місці удару по Кривому Рогу, 22 серпня 2026 року. Суспільне Дніпро

Киричевський також звертає увагу, що Росія давно використовує зброю так, щоб завдавати максимальної шкоди цивільним.

«На жаль, це не новина в тому плані, що росіяни невмисно вибирають зброю, яка здатна за один раз вбити або покалічити максимальну кількість людей», — наголосив він.

Укриття в ТРЦ було, але потрапити туди вдалося не всім

Окреме питання — доступ до укриття. На відео з місця події видно, як люди намагаються відкрити двері до укриття. За словами очевидців, один із виходів із паркінгу був закритий — його довелося вибивати, щоб люди могли вийти.

Речник ДСНС у Дніпропетровській області Сергій Ковтонюк наголошує: під час повітряної тривоги адміністрація ТРЦ повинна припинити роботу, увімкнути систему оповіщення та організовано направити відвідувачів до найближчого укриття. Працівники магазинів, за його словами, також мають залишити робочі місця та супроводжувати людей.

«Перш за все, люди повинні розуміти, що їхня безпека, перш за все, в їхніх руках. І давайте відійдемо від такого офіціозу: я теж людина, яка перебуває в торговельних центрах, і, наприклад, під час повітряної тривоги я бачу, що взагалі мало хто з людей йде до укриття, хоча укриття є. Люди з дітьми, літні люди, просто всі перебувають в магазинах; якась дуже невелика кількість людей спускається до укриттів», — зазначив він.

Речник ГУ ДСНС Дніпропетровщини Сергій Ковтонюк. Суспільне Дніпро

Інша проблема спуску до укриття під час небезпеки — час. За словами Ковтонюка, під час балістичної атаки на спуск до укриття може бути лише 2–3 хвилини. У випадку атаки «шахедами» часу може бути більше — приблизно 5–10 хвилин. Водночас евакуювати тисячу людей за кілька хвилин практично нереально, наголосив фахівець.

«Торговельний центр, тисячі людей, лунає сигнал повітряної тривоги, всіх просять перейти в укриття. Але загроза балістики, яка зазвичай летить з Таганрога або з Воронежа, — у нас 2–3 хвилини, щоб забезпечити собі безпеку і спуститися в укриття. Чи то “шахед”, який залітає десь у простір району, і ми маємо там 5–10 хвилин, щоб добратися до укриття. Тому тут таке питання: все пов’язано з тим, що саме на нас летить, чи то ракета, чи то балістика, чи то “шахеди” летять. Тому, дійсно, за дві хвилини тисяча людей навряд чи дійде до укриття і зможе укритися там. Такі у нас, на жаль, реалії», — наголосив він.

Пошкоджений торговельний центр у Кривому Розі, 22 серпня 2026 року. Суспільне Дніпро

Хто відповідає за те, що ТРЦ працював під час тривоги

Українське законодавство не передбачає автоматичного закриття всіх торговельних центрів одразу після оголошення повітряної тривоги. Однак керівництво об’єкта повинно мати алгоритм дій під час тривоги, організувати оповіщення та евакуацію людей. У Кривому Розі, за словами голови Ради оборони міста Олександра Вілкула, була ще й окрема вимога місцевої влади.

«Є рішення Ради оборони області, є рішення Ради оборони міста — остання нарада щодо заборони працювати під час тривоги була у міськвиконкомі 29 липня цього року, менше ніж місяць тому, де під підпис більш ніж 100 підприємцям та власникам магазинів, у тому числі керівництву “Сонячної галереї”, було доведено, що працювати під час повітряної тривоги не можна. І перекласти відповідальність за це на відвідувачів та орендарів — неправильно», — наголосив він.

Керівник Ради оборони Кривого Рогу Олександр Вілкул. Фото: Суспільне Дніпро/Юрій Тинний

Попри це, 21 серпня ТРЦ у Кривому Розі, по якому вдарила РФ, працював.

Міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив про відкриття кримінального провадження за фактом службової недбалості. Слідчі перевіряють дії посадовців підприємства, якому належить ТРЦ, а також компаній-орендарів. Про підозру вже повідомили директору «Сільпо», яке працювало в торговельному комплексі.

«Розпочали кримінальне провадження за фактом службової недбалості, в межах якого, зокрема, перевірять дії посадових осіб підприємства, у власності якого перебуває ТРЦ Кривого Рогу та компанії, які орендували приміщення в цьому комплексі. Щойно слідчі поліції та прокурори оголосили про підозру директорові одного з супермаркетів. Попри застереження місцевої влади щодо припинення роботи під час повітряних тривог, об’єкт продовжував працювати. Значну кількість загиблих людей виявили саме там», — наголосив він.

Голова Національної поліції Іван Вигівський. Facebook/Нацполіція

При цьому важливо розділяти дві різні площини відповідальності: за сам удар по цивільному об’єкту відповідає Росія, а питання організації безпеки, евакуації та доступу до укриттів — предмет окремого розслідування українських правоохоронців.

Чи стали ТРЦ окремою ціллю Росії

«Сонячна галерея» — не перший великий торговельний об’єкт, атакований Росією. За даними голови Української ради торгових центрів Максима Гаврюшина, ТРЦ у Кривому Розі став 39-м торговельним об’єктом в Україні, який був пошкоджений від початку повномасштабної війни.

Саме місто за короткий проміжок часу пережило дві атаки на великі торговельні комплекси: 26 липня російські дрони знищили «Епіцентр», а менше ніж за місяць, 21 серпня, удару зазнала «Сонячна галерея».

Удар по гіпермаркету у Кривому Розі, 26 липня 2026 року. Суспільне Дніпро

Олександр Вілкул після атаки заявив, що, за даними місцевої розвідки, російські війська можуть надалі завдавати ударів по великих торговельних центрах у прифронтових містах.

Після трагедії голова Дніпропетровської облради Микола Лукашук звернувся до обласного управління ДСНС із проханням перевірити всі ТРЦ Дніпропетровщини. Йдеться, зокрема, про стан укриттів, евакуаційних виходів, доступу до них та систем оповіщення.

Чи можна порівнювати російські удари з українськими атаками по Росії

Російська пропаганда після удару по Кривому Рогу намагалася назвати його «відплатою» за українські атаки по російському тилу. Зокрема, йшлося про удари по об’єктах Wildberries. Але Іван Киричевський наголошує: ці атаки не є дзеркальними.

«Ми, як цивілізована країна, дотримуємося міжнародного гуманітарного права. Ми не переслідуємо ніяку невмисну мету завдати шкоди цивільному населенню Росії і, навпаки, робимо все, щоб цього не відбулося. Питання не в тому, як росіяни постраждають, а в тому, щоб зберегти репутацію нашої країни і отримати певну оборонну допомогу», — сказав він.

Дим піднімається після атаки українського безпілотника на склад Wildberries у Новосемейкіно, Самарська область, Росія, 2 серпня 2026 року,. REUTERS

Фахівець також зазначив, що українські удари спрямовані на об’єкти, пов’язані з військовою інфраструктурою або виробництвом та постачанням для російської армії. Натомість російські удари регулярно припадають на місця скупчення цивільних.

«По-перше, ми не б’ємо по цивільному залізничному транспорту. Вже не вперше, коли їде поїзд з кількома сотнями людей, а росіяни по ньому б’ють реактивним “шахедом”. По-друге, в нас не відбуваються удари по тих місцях, де є скупчення цивільних людей, особливо, знаєте, там, в світлу пору доби чи в час пік там. Ми, в принципі, не б’ємо по тих об’єктах, де може бути багато цивільних людей, незалежно від пори доби. Ну і третє, об’єкти формальної цивільної економіки, як-от ОЗОН і Wildberries, вони були помічені все-таки в тому, що вони торгують так званими товарами для СВО, ну, грубо кажучи, перетворилися на такий філіал воєнторгів», — сказав Киричевський.

Поїзд, по якому поцілила РФ на Дніпропетровщині. Telegram/Олексій Кулеба

Тому називати російські атаки на українські міста «відповіддю» на українські удари по військових цілях — некоректно.

Що змінилося після трагедії

Водночас уже зараз деякі торговельні центри Дніпра почали закриватися під час повітряних тривог. Один з таких випадків зафіксували наші кореспонденти. Втім, частина відвідувачів замість укриття просто виходить на вулицю.

«Завжди загроза є. Вона є і вдома, і в центрі, і біля міськради. Вони б’ють куди завгодно…Кажуть виходити — ми виходимо , але бізнес втрачає гроші, і сенсу з цього не завжди є. Всі відвідувачі стоять ось тут — ну, який сенс? А ще — куди мають подітися люди, які вже всередині? А якщо в ТРЦ взагалі немає укриття? Їх просто виженуть на вулицю? Під ракети і дрони? Хто тоді відповідатиме — у разі трагедії?», — наголосила місцева жителька Марія.

Місцева жителька Марія. Суспільне Дніпро

Що відомо про атаку на Кривий Ріг 21 серпня

21 серпня війська РФ атакували ударними безпілотниками торговельний комплекс у Кривому Розі. Внаслідок удару виникла пожежа, загорілися магазини всередині будівлі. За приблизно пів години російські військові завдали повторного удару. За словами президента Володимира Зеленського, цього разу атакували рятувальників, які працювали на місці.

Станом на ранок 22 серпня відомо про 16 загиблих та 130 поранених. Серед травмованих є діти. Частина поранених перебуває у важкому та вкрай важкому стані. Ще дев’ять людей вважаються зниклими безвісти, серед них — двоє дітей.

До ліквідації наслідків удару, крім місцевих підрозділів ДСНС, залучили рятувальників із Харківської, Запорізької, Кіровоградської та Донецької областей.

Читати ще

Читати ще

«Мене вітали з другим днем народження». Співробітниця одного з магазинів у ТЦ Кривого Рогу розповіла про удар

Читати ще

«Мою матусю вбили»: через атаку РФ на Кривий Ріг загинула 52-річна Валентина Горб