На початку жовтня по ТБ розповідали історію пошуку 66-річного Миколи Олександровича Храпача, мешканця вже звільненого села Роботине.
Три місяці рідні геть нічого не знали про нього, однак не припиняли пошуків. І Микола Олександрович знайшовся!
Він пережив справжнє пекло, але – вижив. За півтора року окупації села Роботине російські військові не раз погрожували Миколі Храпачу розправою, кидали в багажник авто, допитували, казали, що відвезуть у катівню. Вони намагалися дізнатися, чи ніхто з його рідних не служить у ЗСУ і чи не допомагає сам Микола військовим. А ще їх дратувало, що він категорично відмовлявся від російського паспорта, від допомоги та евакуації вглиб окупованої території.
Кілька разів приходили додому до Миколи Олександровича з обшуками. А на початку літа цього року рашисти пограбували його будинок, а потім взагалі оселилися в ньому. Але літній чоловік не хотів покидати свій дім, тому залишився жити в погребі.
Справжнє пекло почалося, коли росіяни організували вогневу позицію на подвір’ї Миколи Храпача.
28 червня в будинок чоловіка прилетів снаряд і повністю його зруйнував. Погріб завалило. Микола опинився у пастці – без зв'язку, під лютими обстрілами і в повній темряві.
Там він безвилазно просидів три місяці, але вижив! Врятувала чоловікові життя консервація, приготована коханою жінкою Наталею. Проте за три місяці існування в заваленому підвалі він схуднув аж на 20 кілограмів. А коли вже закінчувалися запаси води, харчів та життєві сили, Микола Олександрович вирішив рятуватися і дивом зміг сам себе відкопати з-під завалів!
23 вересня чоловік нарешті вибрався на поверхню. І побачив, що від села майже нічого не залишилося. Зате його щастю не було меж, коли він зустрів українських військових і дізнався, що Роботине ще 24 серпня було звільнене від окупантів.
Наші захисники напоїли та нагодували виснаженого чоловіка й допомогли йому дістатися до рідних. Тепер Микола в Запоріжжі.
