Колаж: «Вечірній Київ»
Унікальна виставка ретро-техніки біля Музею історії Києва в липні 1989 року.
Наприкінці 1980-х років відкритий майданчик біля Музею історії Києва перетворився на справжній центр тяжіння для автолюбителів та шанувальників міської старовини. Приводом для цього стала унікальна виставка рідкісних автомобілів та мотоциклів, на яку з’їхалися ентузіасти з усієї України.
«Вечірній Київ» згадує архівну публікацію з випуску газети за 12 липня 1989 року, де журналіст Кирило Касаткін зробив репортаж про цю знакову подію.
Газетна стаття за 12.07.1989 року. Фото з архіву видання «Вечірній Київ»
Розповідь про тодішнє автомобільне свято автор розпочав із гарного історичного екскурсу, нагадавши читачам, коли на київських вулицях узагалі вперше з’явилася диво-техніка без коней:
30 червня 1897 року в газеті «Киевлянинъ» з’явилася замітка: «Третього дня велику сенсацію викликала на Подолі поява вишуканого екіпажу, що жваво котився вулицями без коней. Він приводився в рух схованим у ньому газовим двигуном. У цьому оригінальному екіпажі їхало три пасажири. Це перший в Києві самохідний екіпаж, який належить міському голові…».
Унікальні експонати з виставки: німецький мотоцикл «Вандерер» початку ХХ століття та унікальний «Шевроле» 1918 року випуску від клубу «Автоветеран» (власник — В. П. Андрєєв Фото: Олег Дикань з архіву газети «Вечірній Київ», реставрація світлини: ШІ
Звісно, той праобраз до наших днів не дожив, але на виставці 1989 року київським колекціонерам було чим здивувати перехожих:
…членам клубу «Автоветеран» при Київській міській раді товариства «Автомотолюбителів» є чим похвалитися. Адже такої машини в нашій країні більше немає ані в музеях, ані у власників. Випущений 1918 року «Шевроле» крім того, що є оригіналом до останнього гвинтика, ще й на ходу. Їздить, та ще й як! Звичайно, власнику антикваріату В. П. Андрєєву доводиться приділяти чимало уваги «старенькому», але зате він найбагатший експонат на будь-якій автомобільній виставці.
Сама географія події вражала: раритетні машини добиралися до столиці не на причепах, а своїм ходом за сотні кілометрів. Із Севастополя прибув «BMW» 1939 року, яким керував В. В. Долженков. Одесит П. П. Хайновський привіз свій знаменитий «Хорьх» — той самий, на якому колись їздили і Марчелло Мастроянні, і Ельдар Рязанов, і сама «Міс Одеса». А львівський клуб «Автовантик» делегував на виставку легендарну «полуторку».
Автомобіль BMW, випущений у 1939 році, який привіз із Севастополя учасник ретро-виставки В. В. Долженков.Фото: Олег Дикань
Фото: Олег Дикань з архіву газети «Вечірній Київ», реставрація світлини: ШІ
Розмірковуючи про те, що ж змушує людей роками відроджувати «металевих ветеранів», голова клубу «Автоветеран» В. Г. Величко зауважив:
— Молодь, як мені здається, — прагнення до самоствердження: мовляв, у мене машина не така, як у всіх. Тих, хто старший, — можливість доторкнутися до юності. А взагалі всі члени нашого клубу просто люблять техніку.
На одвічне запитання журналіста про те, де взагалі відшуковують такі скарби, ентузіасти лише усміхалися: кожна знахідка — це детективна історія зі своїм характером. Тоді ж охочі могли записати адресу клубу реставраторів: вулиця Артема (нині — Січових Стрільців), 22.
Хорьх» (Horch) П. П. Хайновського з Одеси 1930-ті. Фото: Олег Дикань
Фото: Олег Дикань з архіву газети «Вечірній Київ», реставрація світлини: ШІ
Поруч із чотириколісною класикою кипів зовсім інший рух — свою експозицію розгорнув клуб технічної творчості Київського мотозаводу (КМЗ). Керівник осередку О. М. Пухляков пояснював амбітну мету: вони не просто збирають старовину в музей, а вивчають старі інженерні рішення, щоб створювати принципово нові серійні мотоцикли. Базувалися мотозаводці на вулиці Сім’ї Хохлових, 8 (нині- Гарета Джонса).
Серед двоколісних легенд виділявся німецький «Вандерер» початку століття, «BMW» 1936 року та справжня гордість вітчизняного автопрому — мотоцикл «Киянин» 1951 року випуску.
Той травневий ажіотаж показав головне: кияни скучили за живою історією. Тому організатори одразу вирішили зробити подібні ретро-зустрічі доброю столичною традицією.
Чому ця історія цікава зараз?
Сьогодні, коли міський простір стрімко цифровізується, а автомобільний світ переходить на сучасні електромобілі, такі історії нагадують про справжню автомобільну культуру минулого.
У 1980-х колекціонери-ентузіасти рятували техніку на гострому зламі епох, власноруч витягуючи з небуття унікальні артефакти без інтернету, аукціонів та глобальної логістики — лише завдяки чистій пристрасті й повазі до інженерії.
Цей архівний репортаж змушує по-новому поглянути на сучасну культуру колекціонування в Україні, показавши, що інтерес до нашої технічної спадщини, рідкісних машин і збереження пам’яті має глибоке й міцне коріння.
До теми: полотна та час: як художник Валерій Чуйков створив «Святого князя Володимира».
Тетяна АСАДЧЕВА
