"Вони для мене найкрасивіші": переселенка Ольга Сопруненко забрала із собою з Донбасу колекцію ляльок

Ольга Сопруненко має колекцію із 25 ляльок. Їх жінка забрала із собою на Житомирщину, коли у 2024 році з родиною виїхала із Селидового Донецької області в село Ворсівка Малинської громади.

Про це Ольга Сопруненко розповіла кореспондентам Суспільного.

За словами жінки, ці ляльки нагадують їй про рідний дім, який нині знаходиться у тимчасовій окупації.

«Крім необхідних речей, я забрала ще свою колекцію. Тому що це моя частинка дому. Вона нагадує мені про мій дім, якого більше немає. Він окупований, і більше ми туди не повернемося», — сказала Ольга.

Ольга Сопруненко з дітьми. Донецька область. Фото надане Ольгою Сопруненко

Ольга Сопруненко з колекційними ляльками. Малинська громада, Житомирщина, 12 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Ляльок жінка почала колекціонувати з 2017 року. Першу ляльку замовила в соціальних мережах.

«Першу свою ляльку я придбала у групі у Вайбері. Я купляла своїм діткам іграшки, і вона мене дуже зацікавила. Ось така вона красивенна була. Я її назвала Ляля. У мене колись був дідусь, він мене називав Льоля. Напевно тому і назвала її Ляля», — сказала жінка.

Ольга розповіла, що згодом почала шукати ляльки на інтернет-платформі для розміщення оголошень.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

«Я купляла ляльки по об’яві. Вони, буває, продаються лотами — по декілька штук. Там чим більше їх купуєш, тим дешевше вони коштують. Погляньте на цю ляльку, яку я придбала — вона мені дуже сподобалася. Тому що вона виражає емоції: вона і плаче, і у неї якось незвично губа надута. Дуже гарна. А ось ця лялька якась сумна. А ця наче більш плаче», — сказала Ольга.

Колекційні ляльки. Малинська громада, Житомирщина, 12 жовтня 2026 року. Фото надане Ольгою Сопруненко

За словами жінки, кожна лялька з її колекції для неї особлива.

«Вони для мене як діти. Кожна має свій характер. У них різна міміка, у кожної свій, так би мовити, погляд на життя. Хтось ображається на життя, хтось грайливо дивиться на все. І вони інтер’єрні. Вони повинні стояти на полиці і за тобою спостерігати», — сказала Ольга.

З її слів, ляльки з її колекції не всім подобаються, бо декого лякають.

«Інколи мені кажуть — які вони страшні. А для мене вони найкрасивіші. Ну як можна сказати, що ця лялька страшна? Погляньте, які в неї карі оченятка, які у неї гарненькі губи, які у неї веснянки. Вона взагалі чудова. Кожна лялечка по-своєму чудова», — сказала Ольга.

Колекційні ляльки. Малинська громада, Житомирщина, 12 жовтня 2026 року. Фото надане Ольгою Сопруненко

За словами жінки, найбільше їй до вподоби сумні ляльки, хоча є в колекції й усміхнені.

«Кожна лялька має свою емоцію. Мені більш подобаються сумні. Як на мене, вони більш справжні. Хоча є і усміхнені. Неможливо ними не захоплюватися. Ось ця гарненька — весела. Як подивишся на неї, і вона тобі піднімає настрій. Ця посмішка, ці зубки», — показала одну з ляльок жінка.

Колекційна лялька. Малинська громада, Житомирщина, 12 жовтня 2026 року. Фото надане Ольгою Сопруненко

У колекції зібрані ляльки різного розміру.

«За розміром у моїй колекції найбільше середніх лялечок. А сама маленька — одненька. Такий гарний хлопчик. Він мені нагадує якогось пекаря з ресторану», — сказала Ольга.

Колекційні ляльки. Малинська громада, Житомирщина, 12 жовтня 2026 року. Суспільне Житомир/Антоніна Глущенко

Деяким лялькам, які купує Ольга, вона підбирає новий одяг.

«У мене ще є ляльки, які не готові, негарно одягнені. Коли купляла, вони були ще зовсім без одягу. Тому потрібно чи шити цей одяг, чи може десь купувати. З волоссям теж біда. Я використовую кондиціонер, потім розчісую лялькам волосся», — розповіла жінка. За її словами, ляльки нагадують її минуле життя, за яким вона сумує.

«Це моє серце, моя душа», — сказала Ольга Сопруненко.