Останнім часом колаборанти Мелітополя, які раніше активно бажали влаштуватися на "службу государеву", наполегливості в цьому питанні не виявляють.
І це навіть не зважаючи на "печеньки", які обіцяють зрадникам України рашисти.
Так, наприклад, у смт Приазовське активно шукають дільничних і співробітників патрульно-постової служби. Вимоги, висунуті до претендентів, дуже скромні: достатньо наявності російського паспорта, середньої освіти та відсутності судимості.
Щоправда, є ще розмите формулювання про те, що потрібні люди, "здатні за своїми особистими і діловими якостями, фізичною підготовкою і станом здоров'я виконувати службові обов'язки співробітника органів внутрішніх справ".
Формулювання це свідчить лише про одне: окупанти відчувають великий дефіцит кадрів, тому готові брати на службу хоч чорта лисого, аби тільки згоден був.
Також претендентів заманюють "своєчасним грошовим забезпеченням", щорічною відпусткою, можливістю виходу на пенсію за 20 років служби, безоплатним здобуттям освіти в російських вишах системи МВС і медичним обслуговуванням.
Крім цього, в поліцію Приазовського можуть влаштуватися і росіяни, які раніше служили в армії, ФСВП, рогсвардії.
Однак великого напливу охочих не спостерігається. Воно й зрозуміло — контрнаступ ЗСУ повільно, але впевнено набирає обертів.
А поліцаї почали "сипатися" ще коли розмови про наступ тільки починалися. Уже наприкінці грудня вони в особистих розмовах частенько скаржилися: мовляв, пенсіонерам дають по десять тисяч рублів щомісяця, а їм постійно на два і більше місяців затримують зарплату.
У зв'язку з цим — а також з активізацією мелітопольських партизанів — зрадники стали активно писати рапорти на звільнення. А пізніше під різними приводами — наприклад, необхідність термінового лікування — вивозити своїх дружин і дітей до росії або анексованого Криму.
Однак самих поліцаїв з окупантських "органів" звільняють вкрай неохоче. Тим, кому пощастило звільнитися, погрожують тим, що іншої роботи зрадники не знайдуть.
А вже про те, щоб виїхати з Мелітополя або району, і мови бути не може. Воно й зрозуміло — у разі прориву фронту латати "дірки" будуть саме таким м'ясом.
Мовляв, солодко за рахунок русского мира жив — тепер настав час за нього безславно померти.
Підливають масла у вогонь і мелітопольські партизани, які вже стали знаменитими.
Так, у березні 2023 року вони підірвали Сергія Сковирка. Раніше він працював на посаді начальника дільничних, а потім був заступником Олексія Громика у відділі благоустрою та екології Мелітопольського виконкому.
А у квітні на стендап Жириновського вирушив Олександр Міщенко, який обіймав посаду заступника начальника фейкового УВС у Запорізькій області з кадрових питань і забезпечує охорону начальнику військово-цивільної адміністрації Мелітополя Галині Данильченко.
Крім цього, патріоти Мелітопольщини постійно поповнюють список поліцаїв-зрадників, щоб жоден із них не уникнув відповідальності.
Для колобків настають дуже важкі часи…
