Михаил Мудрик, фото — Getty Images
Трансферне вікно у найсильніших європейських лігах закривається за тиждень. Цей січень уже встиг стати одним із найбільш насичених з погляду переходів українських гравців до клубів топ-чемпіонатів.
Спершу Маліновський, задовольнивши усі сторони, змінив Аталанту на Марсель – і відразу прописався в основі провансальського клубу.
Читайте також: Мудрик і Циганков пішли. А хто лишився? Як втрата головних зірок вплине на Динамо та Шахтар
Потім вибухнула бомба – шьямаланівським твістом вирішилася історія переходу Мудрика до лондонського клубу… не той, про який усі думали. І Михайло відразу дебютував так, що скептики нервово засвербіли. Схоже, цей хлопець готовий розривати на шматки найсильнішу лігу світу. Тут і зараз.
Читайте також: 10 складних питань щодо Мудрика в Челсі і одна — оптимістична! — відповідь
Тут же елегантним помахом тасьмок прошелестіла розв’язка багаторічної саги відходу Циганкова з Динамо. Йому все-таки дала притулок Жирона (середняк іспанської Примери), старанно торгувала вінгера з літа. На відміну від колеги Поттера, Мічел Санчес свого новачка заграти не поспішав, але на словах вірить у Віктора та обіцяє йому швидкий дебют.
Читайте також: Циганков вирішив не грати за правилами Суркіса. Його перехід до Жирони — правильний, нехай і запізнілий крок
Не встигли ми видихнути, обговорити, переварити як новий удар у гонг. Те, чого так і не домігся вчорашній одноклубник Яремчук, щойно отримав Соболь – можливість зіграти в одному із п’яти провідних чемпіонатів Старого світу. Дарма, що це “лише” французький аутсайдер, хоч і клуб з багатою історією.
Читайте також: Соболь: Великий прогрес у моїй кар’єрі футболіста
Про ігрові перспективи Соболя (у Брюгге йому за будь-якого тренера на полі місця було мало) розмова окрема. На око – вони гарні. Щойно змінився тренер (до кінця сезону Етьєна Стефана замінив в.о. Ле Скорне), а головне – отримав травму основний на початку року лівий латераль, капітан команди Льєнар. Місце вільне – бери та грай! Аби не повторити історію Ігнатенка з вильотом.
Та й на цьому не все! У дні, що залишилися до дедлайну, Брайтон все-таки намагається підписати Матвієнка. Його жадібно хоче особисто Де Дзербі. Клуб-продавець уже зробив бекап у вигляді Ракіцького. Сам гравець погодив умови із Чайками. Здається трансфер вже на мазі!
Микола Матвієнко, Getty Images
Ось така українська експансія з усіх (майже) топ-лігових напрямів. Такого рясного представництва в клубах великої п’ятірки наша країна не мала з… А ні, тут не все просто.
Для початку – таблиця. Вона, в урізаному вигляді, була представлена у нашому матеріалі від квітня 2021 року. Рекомендуємо освіжити у пам’яті!
Читайте: Українці у топ-чемпіонатах: цей сезон — один из самих успішних
Німеччина Іспанія Італія Англія Франція 91/92 Сидельников (Ваттеншайд)
Заваров
(Нансі) 92/93 Сидельников (Ваттеншайд)
П. Яковенко
(Сошо) 93/94 Діхтяр (Шальке)
П. Яковенко
(Сошо) 94/95 Діхтяр (Шальке) 95/96 Діхтяр (Шальке) Погодін (Меріда) 96/97 Скрипник (Вердер)
Євтушок
(Ковентрі) 97/98
Скрипник (Вердер)
Максимов (Вердер)
Воронін (Боруссія М) Ателькін (Лечче) 98/99
Скрипник (Вердер)
Максимов (Вердер)
Полунін (Нюрнберг)
Воронін (Боруссія М) 99/00
Скрипник (Вердер)
Максимов (Вердер) Шевченко (Мілан)
Лужний
(Арсенал)
Скаченко
(Мец) 00/01
Скрипник (Вердер)
Максимов (Вердер) Шевченко (Мілан)
Лужний
(Арсенал)
Ребров
(Тоттенгем)
Скаченко
(Мец)
Левицький
(Сент-Етьєн) 01/02
Скрипник (Вердер)
Д. Коваленко (Санкт-Паулі) Шевченко (Мілан)
Лужний
(Арсенал)
Ребров
(Тоттенгем)
Скаченко
(Мец) 02/03 Скрипник (Вердер) Шевченко (Мілан)
Лужний
(Арсенал) 03/04
Скрипник (Вердер)
Воронін (Кельн) Шевченко (Мілан)
Лужний
(Вулвергемптон) 04/05 Воронін (Байєр) Шевченко (Мілан) 05/06 Воронін (Байєр) Шевченко (Мілан) 06/07 Воронін (Байєр)
Шевченко
(Челси) 07/08
Бєлік
(Бохум)
Шевченко
(Челсі)
Воронін
(Ліверпуль) 08/09 Воронин (Герта) Шевченко (Мілан) 09/10 Тимощук (Баварія) Чигринський (Барселона)
Шевченко*
(Челсі)
Воронін
(Ліверпуль) 10/11 Тимощук (Баварія) 11/12 Тимощук (Баварія) 12/13
Тимощук (Баварія)
Воронін (Фортуна) 13/14 О. Яковенко (Малага)
О. Яковенко
(Фіорентина)
Ю. Яковенко
(Аяччо) 14/15 Юрченко (Байєр)
А. Яковенко
(Фіорентина) 15/16
Юрченко (Байєр)
Тащи (Штутгарт)
А. Кравець (Штутгарт) Коноплянка (Севілья)
Прийма
(Торіно, Фрозіноне) 16/17
Березовський (Дармштадт)
Федецький (Дармштадт)
Олійник (Дармштадт)
Юрченко (Байєр)
Коноплянка (Шальке)
Бойко
(Малага)
Коноплянка (Севілья)
Зозуля
(Бетіс)
А. Кравец (Гранада) Брюхов (Кальярі) 17/18
Юрченко (Байєр)
Коноплянка (Шальке)
Ярмоленко (Боруссія Д) Коваль (Депортиво)
Зінченко
(Ман Сіті) 18/19 Коноплянка (Шальке)
Лунін
(Реал Мадрид, Леганес)
В. Кравець (Леганес)
Зінченко
(Ман Сіті)
Ярмоленко
(Вест Гем) 19/20 Лунін (Вальядолід)
Маліновский
(Аталанта)
Шахов
(Лечче)
Зинченко
(Ман Сіті)
Ярмоленко
(Вест Гем) 20/21
Лунін
(Реал Мадрид)
Маліновский
(Аталанта)
В. Коваленко
(Аталанта)
Зінченко
(Ман Сіті)
Ярмоленко
(Вест Гем) 21/22
Лунін
(Реал Мадрид)
Маліновский
(Аталанта)
В. Коваленко
(Спеція)
Супряга
(Сампдорія)
Зінченко
(Ман Сіті)
Ярмоленко
(Вест Гем)
Миколенко
(Евертон)
Ігнатенко
(Бордо)
Кухаревич
(Труа) 22/23
Ордець
(Бохум)
Лунін
(Реал Мадрид)
Циганков
(Жирона)
Маліновский
(Аталанта)*
В. Коваленко
(Спеція)
Зінченко (Арсенал)
Миколенко (Евертон)
Мудрик
(Челсі)
Ярмолюк
(Брентфорд)**
Матвієнко
(Брайтон)***
Маліновский
(Марсель)
Соболь
(Страсбур)
- * Залишив клуб у середині сезону
- ** У чемпионаті поки не грав
- *** Потенцийний трансфер
Одразу сім наших співгромадян встигли пограти за клуби з двох найсильніших футбольних чемпіонатів: Шевченко, Воронін, О. Яковенко, Коноплянка, А. Кравець, Ярмоленко та Маліновський. Для останнього, можливо, це не межа. Раптом таки АПЛ покличе?
Дев’ять за сезон – поки що рекорд
У сезоні 2021/22 на теренах вищих дивізіонів Іспанії, Італії, Англії та Франції засвітилися одразу дев’ять українських гравців – і це було повторення рекорду сезону 2016/17. Тоді одразу п’ятеро наших з’явилися у Бундеслізі, троє – у Примері, ще один – у Серії А. Але до того рекордного списку потрібно ставитися скептично.
Читайте також: Рекордний трансфер, історія для АПЛ, скромна як для клубу зарплата, тривалий контракт. Усі фінансові складові переходу Мудрика до Челсі
Ось візьмемо Іллю Брюхова. 18-річний захисник у листопаді 2016-го зіграв за Кальярі у Кубку проти Сампдорії. Не вразив. І на цьому все. Далі поневірявся орендами рівня Серії D. Зараз взагалі в аматорах.
Владлен Юрченко, rigafc.lv
Юрченко за Байєр у згаданому сезоні зіграв три матчі у чемпіонаті (один в основі) та один – у кваліфікації ЛЧ (щоправда, забив). Тріо з Дармштадта – теж не дуже. Березовський у заявку іноді потрапляв, але не вийшов жодного разу. Олійник за весь сезон награв аж 46 хвилин. І лише Федецького можна було вважати напівосновним. Як і Коноплянку у Шальке (він також у Суперкубку Іспанії встиг виступити за Севілью).
Бойко за Малагу зіграв аж п’ять разів (тричі у Ла Лізі). У Зозулі – сумарні 150 хвилин у складі Бетіса. І лише Артем Кравець за Гранаду бігав пристойно: 26 поєдинків, 5 голів, 2 асисти. Щоправда, від вильоту не врятував (як і Штутгарт на рік раніше).
Іншими словами, рекордний український наплив шестирічної давності за фактом залишав нам можливість регулярно спостерігати у грі лише трьох співвітчизників. Двоє взагалі не грали на рівні чемпіонату.
Читайте також: Мудрик: Ніхто не очікує, що я отримаю Золотий м’яч, але одного разу це може статися
Минулого сезону картина була позитивнішою. Практика хоч б була у всіх. Супряга обмежився 24 хвилинами. Кухаревич, двічі вийшовши за Труа, награв ще менше. Лунін лише під саму завісу сезону дебютував за Бланкос у Примері. Ярмоленко грав мало, але був і в нього емоційно-забивний відрізок на початку війни. Миколенко та Ігнатенко були залізно основними, решта – плюс-мінус навпіл.
На порозі нових звершень
Влітку 2022-го – провал Супряги, відхід Ярмоленка, виліт Ігнатенка, нова оренда Кухаревича – повторення рекорду здавалося неможливим. Але на сьогодні вже можна ставити новий!
Гаразд, припиняємо заплющувати очі на слона в кімнаті. Минулого літа, вперше з 2019 року, у Бундеслізі з’явився футболіст із українським паспортом. Грає він дуже регулярно… Шкода тільки, що це Ордець. Людина, яка, нехай і не грала за динамо москва після 24.02.22, свою позицію висловити посоромився, на клубному корпоративі після сезону веселився, та й залишається на контракті в московському клубі. Коротше кажучи, йде цей уродженець Волновахи слідом за Тимощуком та російським кораблем.
Статистика, кажете, річ неупереджена? Якщо таки вважати згаданого персонажа за українця, то вийде беззаперечний рекорд – одночасно 10 людей у топ-лігах. Причому у всіх п’яти – такого раніше не було ніколи.
Але і без будь-яких ордеців непогано виходить. Так, Ярмолюк поки не дебютував у чемпіонаті, грає здебільшого за Брентфорд Б. Але вже виходив за першу команду у Кубку ліги, у заявку на матчі АПЛ потрапляв, попереду майже ціле коло.
Єгор Ярмолюк, фото – Брентфорд
А якщо все-таки відбудеться перехід Матвієнка – спостерігатимемо унікальну історію. До минулого сезону в англійській Прем’єр-лізі ніколи не було більше двох українців одночасно. А тут може бути одразу п’ять!
Підсумуємо. Едуард Соболь – 48-й унікальний футболіст з українським паспортом у європейських топ-чемпіонатах. Скоро відзначатимемо ювілей! Хто стане 49-м, а хто 50-м? Ваші ставки, панове!
