За інформацією: Суспільне Рівне.
Микола Карп’юк. Facebook Юрій Гончаренко
Загинув у бою з армією РФ Микола Карпюк, громадський і політичний діяч, співзасновник УНА-УНСО УНА-УНСО — це українська націоналістична організація, яка складається з двох частин: політичної партії (УНА) та її воєнізованого крила (УНСО). Вона була заснована у 1991 році, одразу після проголошення незалежності України.та колишній політв’язень Кремля. Військовий — уродженець села Великий Житин на Рівненщині. Йому було 62 роки.
Про його загибель 20 вересня повідомили у Facebook політик Артур Палатний, громадський діяч Юрій Гончаренко та колишній заступник голови СБУ Віктор Ягун.
Юрій Гончаренко зазначив, що менше місяця тому спілкувався з Миколою Карпюком щодо історії створення УНСО. За його словами, вони планували восени спільну справу.
«Патріот загинув у бою з ворогом. […] Людина, яка все життя присвятила Україні, яка ніколи не гналася за славою, грошима чи посадами», — написав Юрій Гончаренко.
Артур Палатний також повідомив про смерть Карпюка. Він зазначив, що знав його особисто та назвав його людиною, яка присвятила життя боротьбі за Україну.
«Навіть після 60 років він пішов воювати, захищати рідну землю. Бо для нього любов до України була не словами, а справою всього життя», — поділився у Facebook Артур Палатний.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
За інформацією Віктора Ягуна, Микола Карп’юк загинув на фронті 19 вересня:
«Микола був із тих людей, для яких Україна була не словами, а частиною самого життя. Він зробив свій вибір давно і залишався йому вірним за будь-яких обставин. На його долю випало багато важкого. Те, що могло зламати іншого, його не зламало. Він залишався собою — прямим, принциповим, небайдужим».
Микола Карп’юк разом з Віктором Ягуном. Facebook Віктор Ягун
Інших подробиць щодо обставин та місця загибелі Миколи Карпюка наразі не повідомляли.
Хто такий Микола Карпюк
Згідно з інформацією на сайті сільської ради Великого Житина, Микола Карпюк народився 21 травня 1964 року у селі Великий Житин на Рівненщині. Після закінчення школи працював токарем на рівненському заводі «Газотрон». У 1982–1984 роках проходив строкову військову службу, після чого повернувся до Рівного та працював на місцевому льонокомбінаті, заводі тракторних запчастин і «Газотроні». Також працював журналістом газети «Наша справа».
Карпюк був головою рівненського осередку Української національної асамблеї та одним із керівників УНА-УНСО. У 1998 та 2002 роках балотувався до Верховної Ради за списками УНА-УНСО.
У 2000–2001 роках брав участь в акції «Україна без Кучми», за що був засуджений до 4,5 року ув’язнення. У 2015 році Європейський суд з прав людини постановив виплатити Карпюку компенсацію у три тисячі євро через порушення його прав під час розгляду справи про події 9 березня 2001 року.
У березні 2014 року Миколу Карпюка затримали при в’їзді до Росії. У 2016 році російський суд засудив його до 22,5 року ув’язнення за обвинуваченнями у злочинах, пов’язаних із першою чеченською війною. Карпюк заперечував свою участь у бойових діях у Чечні. Російська правозахисна організація «Меморіал» визнала його та Станіслава Клиха політичними в’язнями. У вересні 2019 року Карпюк повернувся в Україну в межах обміну утримуваними особами.
