За інформацією: Суспільне.
Роботи спільно проводять українські та польські науковці. Суспільне Луцьк
Українські та польські науковці отримали дозвіл на ексгумацію на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька, після розвідувально-пошукових робіт, які тривали у квітні, говорить доктор історичних наук українського Інституту нацпам'яті Ярослав Онищук. Тоді археологи виявили три місця поховання, ймовірно, жертв соціально-етнічного протистояння між українцями і поляками у серпні 1943 року.
Попередні розміри поховальної ями, говорить історик — шість метрів на півтора.
Роботи на місцях поховаь тривають 5 днів. Суспільне Луцьк
Відкривають могилу українські та польські археологи, на місці ведуть фільмування та фотофіксацію. Відстежують процес представники Українського інституту національної пам’яті та польського Інституту національної пам’яті. Наступний етап — дослідження знайдених решток.
"Віднайдені рештки будуть очищені від землі, далі з ними працюватимуть антропологи, також маємо в команді судового медика. На підставі досліджень дізнаємось, хто саме тут похований. Також візьмуть матеріал для генетичних досліджень", — каже представник Інституту нацпам'яті Польщі Томаш Тшаска.
Томаш Тшаска. Суспільне Луцьк
Результати перших 5 днів ексгумаційних робіт на Волині
За 5 днів роботи археологи розкопали рештки дев'ятьох людей. Серед супутніх знахідок – обручка, ґудзики та намистини, каже історик Ярослав Онищук. Більше предметів, які були на похованих тут людях — на дні могили.
Наковці працюють зі знайденими останками. Суспільне Луцьк
Також археологи знайшли залишки керамічного посуду та порцеляни, предмети з кованого заліза.
Одна зі знайдених на місці поховання прикрас. Суспільне Луцьк
Зі слів представника польського Інституту нацпам’яті Леона Попека, ймовірно, усе це належало мешканцям села Воля Островецька. До завершення усіх досліджень дослідники нічого не коментують.
Спогади місцевих про події 1943 року
Жителі села Борове, яке розташоване поруч з місцем, де тривають ексгумаційні роботи, про події серпня 1943 року переповідають зі слів своїх бабусь та дідусів, яких уже немає в живих.
Руслан Пилипчук про пережите розповідала її бабуся: "Вона казала, що в одне село зайдуть в польській формі – почнуть вирізувати. В друге село зайдуть в українській формі. І так їх зіткнули українців з поляками. А по розповідям бабушкі, навіть одружувались українці з поляками".
Житель села Борове Руслан Пилипчук. Суспільне Луцьк
Микола Романюк народився у 1943 році. Каже, що його врятували батьки: "Поляки наших били, наші втікали в ліс. І моя мати. Я народився тільки тоді. Батько вивіз із села дочку, а мати мене малого".
Микола Романюк завжди не стримує сліз, коли згадує оповіді рідних. Суспільне Луцьк
Роботи у селі Воля Островецька на Волині триватимуть до 7 серпня. По завершенню ексгумації та наукових досліджень усі віднайдені людські рештки перепоховають на місцевому римо-католицькому цвинтарі.
Що відомо про Волинську трагедію
Як пише Український інститут національної пам'яті, соціально-етнічне протистояння між українцями й поляками в роки Другої світової війни та перші повоєнні роки було підігріте нацистським та комуністичним тоталітарними режимами, щоб послабити польське й українське підпілля. Водночас сприяла зростанню міжнаціональної ворожнечі й тривала дискримінаційна політика у міжвоєнній Польській Республіці, до якої належали західноукраїнські землі. У 1930 році за наказом Пілсудського почалася пацифікація, яка супроводжувалася арештами, побиттями, вбивствами українців за етнічною ознакою.
Волинська трагедія — етнічні чистки українців і поляків, які відбулися під час нацистської окупації в 1943–1944 роках. Українська повстанська армія протидіяла Армії Крайовій в умовах партизанської боротьби, що спричиняла жертви серед цивільного населення як поляків, так і українців. Встановлені імена близько 30 тисяч польських та близько 10 тисяч українських жертв.
