«Зробив, доробив, завершив — і все»: історія майстра художньої обробки шкіри з Рівного

За інформацією: Суспільне Рівне.

Майстер Олександр Соловей. Суспільне Рівне

Процес виготовлення картини зі шкіри. Суспільне Рівне

«Займався музикою, а потім усе одно почав щось робити зі шкіри»

З дитинства я дуже любив майструвати щось своїми руками — вирізав із дерева, ліпив із пластиліну, дуже любив малювати, а батьки мене відправили вчитися в музичну школу в клас віолончелі, а сестричка Тетяна пішла до художньої школи. Займався музикою, а потім усе одно почав щось робити зі шкіри — ну, бо шкіра підвернулася. От і цікаво стало, що таке шкіра, де її взяти, що з неї робити. Я побачив, що з неї багато чого можна зробити, вона дуже еластична, дуже приємна на дотик, і з нею легко і цікаво працювати.

Картина Олександра Солов'я. Олександр Соловей

Картина Олександра Солов'я. Олександр Соловей

Які картини виготовляє

Дивлюся в книжках, зараз можна в інтернеті глянути, що там є — фото картинки, потім думаю, як усе це можна зробити зі шкіри. Як його зімітувати, щоб воно було подібне, як зробити цей об’єм. Але я роблю різні картини. Роблю музичні інструменти, мені подобається їх робити. Ось скрипка, я знаю, як і з чого складається музичний інструмент, де колодка, ефиРезонаторні отвори в корпусі скрипки та інших сучасних скрипкових інструментів: альта, волончелі та контрабаса, як смичок виглядає. Тобто я копіюю його ніби як справжній, тільки роблю це зі шкіри. Якось я робив рибу, мені замовили картину, кажуть: «Можеш рибу зробити?». Я кажу, що не знаю, не уявляю, як її робити. А потім подивився, заглядав на картинки, як та риба виглядає. Перша моя робота — осетер. А в мене якраз була така шкіра, на осетра схожа, і ще була зміїна луската шкіра, і я зробив осетра. Потім думаю: супер! Згодом зробив щуку, теж класна вдалася. Але переважно я роблю українські мотиви, вони дуже популярні.

Картина з рибою. Олександр Соловей

Картина Олександра Солов'я. Суспільне Рівне

Картина Олександра Солов'я. Суспільне Рівне

Картина Олександра Солов'я. Суспільне Рівне

«З кози, овечки, змії, ящірок»: яку шкіру використовує для картин

Використовую лише натуральну шкіру, бо штучна так не піддається обробці — коли її вигинаєш, вона повертається назад. Натуральна фіксується клеєм, з неї можна ліпити, як із пластиліну. Використовується різна — з кози, овечки, змії, ящірок. Переважно європейська шкіра — з Італії та Іспанії. Купував обрізки, потім роками збирав цілі мішки, десь це все складав, потім роздивлявся, підбирав, вибирав, і ось назбиралося різноманітної шкіри за стільки років. Важко шкіру знайти, і важко знайти того кольору, який хочеш. Є такі шкіри, що в мене їх дуже мало, дуже популярні зелені кольори та жовті, от їх важко знайти. Переважно це чорна, а з неї нічого не зробиш, бо все однакове виходить.

Шкіра, яку Олександр Соловей використовує для своїх робіт. Суспільне Рівне

Шкіра, яку Олександр Соловей використовує для своїх робіт. Суспільне Рівне

«Не тримаю жодної картини вдома»: скільки часу йде на виріб

Чим більше деталізовано, тим гарніше вдається, але це дуже довга робота. Картину можна робити і місяць, і два, і три, якщо немає натхнення. Ти почав, воно щось не пішло — відклав, а можна зробити за два дні. Спочатку це була робота, якою я заробляв гроші на життя. Потрібно і працювати постійно, постійно її реалізовувати, шукати, де її продати, куди його подіти. Удома я не люблю збирати ці картини, не люблю прикрашати у квартирі своїми роботами, бо завжди хочеться щось переробити. Якщо та картина на стіні і вона роками висить та сама, от я її хочу переробити. Вона мені раніше подобалася, а зараз не подобається — я ж її не буду переробляти. Отож, не тримаю жодної картини вдома.

Процес створення картини зі шкіри. Суспільне Рівне

Процес створення картини зі шкіри. Суспільне Рівне

«Робимо невеликі речі з дітьми»: робота керівником гуртка

Зараз знаходимося в кабінеті гуртка «Чудо-шкіра», клубу «Мрія», комунального закладу «Підліткові клуби за місцем проживання». Я тут працюю керівником гуртка, у цьому приміщенні, тут багато дитячих робіт. Також я працюю вчителем у Рівненському ліцеї «Колегіум». Отож я працюю в першу зміну з малими дітьми, а в другу зміну — з підлітками. У клубі, в гуртку я працюю вже майже 25 років, ну 23, якщо точніше. Дітям дуже цікаво, в мене на гуртку можна працювати різним інструментом, можна стукати, можна грюкати, можна обробляти шкіру термічно, за допомогою вогню. Ми робимо невеликі речі з дітьми, бо великі, як картини, їм трішки важко, бо це дуже довго, а діти хочуть одразу і все. Ще хочу сказати, що співпрацювали з військовим оркестром Оперативного командування «Захід». Вони їздять і їздили по різним військовим частинам, навіть на фронт. І ми з дітьми робили обереги для воїнів, для наших захисників, для солдатів. Шкіряні брелоки — Герб України у великій кількості. І робили також для них брелоки з їхньою символікою — скрипічний ключ з мечем.

Шкіряний брелок «Герб України». Суспільне Рівне

Шеврон із скрипічним ключем та мечем. Суспільне Рівне

Роботи зі шкіри. Суспільне Рівне

Картина зі шкіри, зробелена на гуртку. Суспільне Рівне

«Ця справа дуже заспокоює»

Ця справа дуже заспокоює. Коли ти сідаєш до цього матеріалу, то забуваєш, що там робиться навколо. Зовсім про інше думаєш і згадуєш приємні часи, які колись були. Колись ми їздили з хлопцями знайомими. Є в мене друзі, майстри — хто з керамікою працює, хто з деревом, хто з вишивкою, зі шкірою мало людей в Україні, які займаються, або я їх просто не знаю. А от з хлопцями, у них авто, і ми об’їздили більшу частину України. Їздили на день міста, на якийсь фестиваль, на ярмарок. Ми там жили дві-три доби. Ми ночували в машині, у спальних мішках, в центрі міста Хмельницького, Києва, Івано-Франківська, Ужгорода. Якщо готель не знайдеш або хочеш зекономити — ночуєш у машині. Раненько встали, пішли знайшли якесь кафе, щось поснідати треба ж. Зазвичай в кафе зранку нема такого, а завжди хотілося гарячого, якогось супчику, а це проблема. От таке і пригадуєш.

Процес створення картини зі шкіри. Суспільне Рівне

Процес створення картини зі шкіри. Суспільне Рівне

Спогади про Крим

А влітку я їздив переважно в Крим з сестрою. Ми йшли на набережну під вечір, коли всі поверталися перевдягнені з пляжу. Люди всі гуляти йдуть, купа народу, собі станеш, якийсь парапет знайшов, застелив скатертину, кілька виробів, різні жіночі прикраси — заколки, резинки для волосся продавали, щоб заробити на прожиття у Криму, за квартиру заплатити. Ну і сиділи там довгий час, і місяць, і два влітку, поки є люди. Йдеш собі зранку на пляж, покупався, потім пішов попрацював в обід, а під вечір вийшов собі, взяв столик-мольберт, або на якийсь парапет, і торгуєш. Ну а хто ж не сумує? Всі ж сумують, мабуть, за тим часом. Ну нічого, все буде добре, сподіваюся, колись воно повернеться. Воно й так наше, наш Крим, але поки ми не можемо туди потрапити. Там багато знайомих. Люблю гори і море.

Картина, яку створив Олександр Соловей. Суспільне Рівне

Соняшники, виготовлені зі шкіри. Суспільне Рівне

«Я не знав, як зі шкіри можна зробити спідвеїста»: історія про картину

Я навіть спідвей робив — мотоцикліста. Я не знав, як зі шкіри можна зробити спідвеїста, який сидить на мотоциклі, але його зробив. Це не те, що я так придумав, це люди мені сказали. Там один замовник був цієї картини, потім він запитав: «Чому так дорого?». А я сказав: «Ну так, дорого. Не берете, то не беріть». Ага, не берете, добренько, я її фотографую, виставляю в інтернет, знаходжу на Facebook сайти спідвеїстів світу. Почали ці мотоциклісти, серйозні чоловіки писати. Дивлюся, лайки ставлять, бомба, клас, все. Зрозуміло, що там ніхто не замовляв, але я дивився, що людям подобається. Потім через місяць дзвонить цей самий клієнт, кажу: «Ну що, ціна ж така і лишилася, нічого дешевше не буде». — «Ну, я візьму, добре».

Картина зі спідвеїстом. Олександр Соловей

Хто купує картини

Впродовж своєї діяльності я, мабуть, зробив десь приблизно 600 картин. Кожну картину продумую, вдумуюся, не штампую. Всі картини різні, однакова ніколи не вийде. В мене були покупці з Норвегії, з Франції, з Польщі, дуже багато. Потім з Америки, з Ізраїлю, навіть є в Японії одна картина. По Європі дуже багато, я вже не пам’ятаю, в Чехії також є.

Майстер Олександр Соловей разом зі своєю картиною. Суспільне Рівне

Avatar photo
Сергій Мельник/ журналіст

Журналіст та автор матеріалів ua-news.in.ua. Висвітлює суспільно-економічні процеси, регіональні ініціативи та рішення органів державної влади.

Працює з відкритими джерелами інформації та аналітичними звітами. Зосереджується на перевірці фактів, поясненні складних процесів простою мовою та формуванні зрозумілого контексту для читачів.

На ua-news.in.ua готує аналітичні матеріали, розширені новинні огляди та підсумкові зведення подій.

Новини України